Рюдігер фон Гейкінг

Рюдігер фон Гейкінг
нім. Rüdiger von Heyking
Народився	10 січня 1894(1894-01-10)  Кентшин, Східна Пруссія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	18 лютого 1956(1956-02-18) (62 роки)  Бад-Ґодесберґ^d, Бонн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій» Нарукавна стрічка «Крит»

Рюдіґер Карл Артур Домінік фон Гейкінґ (нім. Rüdiger Carl Arthur Dominique von Heyking; 10 січня 1894, Растенбург — 18 лютого 1956, Бонн) — німецький офіцер, генерал-лейтенант авіації. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Виходець із знатного прусського роду Гейкінґ. 22 березня 194 року вступив у 85-й піхотний полк «Герцог Гольштайнський». Учасник Першої світової війни, з вересня 1917 по січень 1918 року пройшов льотну підготовку. З 31 січня 1918 року — спостерігач 2-ї бойової ескадри, того ж дня збитий і захоплений у полон французькими військами. В травні 1920 року звільнений і зарахований на службу в рейхсвер. В 1920/29 роках служив у 4-му автотранспортному батальйоні. 31 липня 1929 року офіційно звільнений у відставку і направлено на секретні авіаційні курси. Після закінчення навчання 1 червня 1931 року повернутий на службу і призначений командиром роти свого батальйону. 1 квітня 1934 року переведений в люфтваффе і призначений інструктором льотної школи в Тутові. 1 січня 1937 року переведений в штаб 2-ї авіаційної області, а 4 лютого 1938 року призначений командиром 21-го авіаційного навчального полку. З 25 лютого 1940 року — командир 2-ї бойової ескадри особливого призначення, потім в 1941 році командував авіаційною навчальною дивізією. З 1 листопада 1941 року — командир бойової ескадри особливого призначення (пізніше — 1-ї повітрянодесантної ескадри) 11-го авіакорпусу. З 25 листопада 1942 року — командир 6-ї авіапольової дивізії. 4 листопада 1943 року після передачі дивізії в сухопутні війська зарахований в резерв. 1 травня 1944 року призначений командиром 6-ї парашутної дивізії. 4 вересня 1944 року під час найважчих боїв під Арнемом взятий в полон британськими військами. 1 травня 1945 року переданий американцям. В червні 1947 року звільнений

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
  • 1-го класу (25 років)
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Нарукавна стрічка «Крит»
• Нагрудний знак спостерігача (Болгарія)
• Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
• Німецький хрест в золоті (26 грудня 1943)

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Karl-Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945 Band 2: Habermehl bis Nuber, Biblio Verlag, Osnabrück 1992, ISBN 3-7648-2207-4
• Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1927, S. 41.

Посилання

• Нагороди.