Русанівський Макар Олексійович
Мака́р Олексі́йович Русані́вський (*6 серпня 1904 — †26 липня 1941, Київ) — український вчений, літературознавець, філолог-шевченкознавець, педагог. Біографічні відомості1932 року став членом ВКП(б). Очолював філологічний факультет Київського університету. У перші дні другої світової війни Макара Русанівського було заарештовано й звинувачено в українському буржуазному націоналізмі. Без суду й слідства його стратили в Лук'янівській в'язниці Києва. 1956 року Русанівського було посмертно реабілітовано, а 10 травня 1989 року Комісія партійного контролю ЦК Компартії України прийняла постанову про партійну реабілітацію безпідставно репресованого колишнього декана філологічного факультету Київського університету доцента Макара Олексійовича Русанівського. РодинаДружина Макара Олексійовича — Єлизавета Омелянівна Середа — все життя присвятила шевченкознавству. Із майбутнім чоловіком познайомилася в Харкові, де навчалася в інституті народної освіти. Коли переїхали до Києва, купили хату на Батиєвій горі. Сини Макара:
Творчий шлях1939 року захистив кандидатську дисертацію. Об'єктом його дослідження була творчість харківських романтиків у порівнянні, зіставленні з творчістю Тараса Шевченка. ПраціАвтор праці «Шевченко і українська література першої половини XIX сторіччя» (1939), надрукованої в «Наукових записках Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка», статті «Героїчна епопея (До сторіччя поеми Т. Г. Шевченка „Гайдамаки“)» (1941). Джерела
Посилання
|