Людмила Рублевська свій перший вірш опублікувала в 1983 році в білоруській газеті «Прапор юності»[2].
У 1984 році закінчила Мінський архітектурно-будівельний технікум. Працювала в конструкторському бюро «Горизонт», техніком-архітектором[1]. У 1986—1987 роках навчалася в літературному інституті в Москві, на відділенні поезії. Потім перевелася на білоруське відділення філологічного факультету Білоруського державного університету, який закінчила в 1994 році[3].
Працювала в газетах «Наше слово», «Література і мистецтво», журналі «Першацвет»[4]. В газеті «Література і мистецтво» (біл.«Літаратура i мастацтва») займала посаду редактора відділу критики[1]. Надалі — літературний оглядач відділу культури газети «Білорусь сьогодні».
Була автором радіопередач «Дзеяслоў» (укр.«Дієслово») на каналі «Культура», в яких розповідалося про історію та сучасність білоруської мови. Керує об'єднанням молодих митців «Літературне передмістя»[1].
У березні 2013 року за результатами голосування в рамках спільного проекту «Секрет успіху», проведеного Фондом ООН у галузі народонаселення та порталом Lady.tut.by увійшла до десятки найуспішніших жінок Білорусії 2013 року[5].
Історико-центричні твори Людмили Рубльовської деякі білоруські критики похвально порівнюють з «мелодраматичними інтерпретаціями» художніх ідей Володимира Короткевича. Так, події в її романі «Золото забутих могил» (2005 рік) відбуваються паралельно в найбільш цікаві для Короткевича часи повстанняКастуся Калиновського і в наш час. А героїня повісті «Каблучка останнього імператора» (2005 рік) пізнає трагічну і героїчну історію свого роду, який виявляється королівським[6].
Родина
Людмила Рублевська з чоловіком Віктором Шнипом
Чоловік — Віктор Шнип, письменник. Двоє дітей.
Бібліографія
Збірки віршів
«Кроки на старих сходах» (біл.«Крокі па старых лесвіцах») (1990 рік)
«Корона на дні виру, або Казки з хутора Юстина» (біл.Карона на дне віра, альбо Казкі з хутара Юстыны) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2008) — сказки[10];
«Танці смерті» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2011) — готичний роман (готика, фентезі, хоррор) (пер. з білорус. авт.). Роман об'єднує такі жанри, як детектив, історична фентезі і сучасна історія кохання, готичний колорит і м'який гумор. Головній героїні, колишній журналістці Гнні Борецькій, сняться сни про середньовічне місто, в якому живе її двійник, донька бургомістра Анета. Головна героїня та її колишній чоловік, реставратор Юрась Домогурський, шукають розгадку «танців смерті», страшної середньовічної психічної епідемії, а попутно розбираються і зі своїми почуттями[11];
«Наречений панночки Данусі» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2012) — збірка, містичних повістей, оповідань (готика, фентезі, хоррор). Містична повість «Ночі на Плебанських Млинах» — це легенди і перекази про Мінськ, переплетені в одну сюжетну канву. «Старосвітські міфи міста Б» — цикл синтезу античних міфів і реалій білоруського містечка XIX століття. Також до збірки включені романтично-містичні оповідання, що створюють образ шляхетської, лицарської Білорусі, з мужніми інсургентами, прекрасними дамами та перевертнями, що ховаються в старих садибах, з відданим і трагічним коханням головних героїв[12];
«Серце мармурового янгола» (біл.Сэрца мармуровага анёла) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2012) — повісті, роман. До збірки увійшли повість «Серце мармурового янгола», повість «Перстень останнього імператора», роман «Золото забутих могил». У романі «Золото забутих могил» дії розгортаються паралельно за часів повстанняКастуся Калиновського 1863 року і в наш час. У повісті «Серце мармурового янгола» чорна перлина королеви Бони в руках охоронця і столичного мистецтвознавця Касі. Героїня повісті «Перстень останнього імператора», молода поетеса Магда, дізнається про героїчну і водночас трагічну історію свого роду, який є королівським[13].
«Підземелля Ромула» (біл.Сутарэнні Ромула) (Мн.: Книгосбор, 2012. — серия «Кнігарня пісьменніка») — збірка романів. До книги увійшли два романи: «Убити негідника, або Гра в Альбарутенію» (біл.Забіць нягодніка, альбо гульня ў Альбарутенію), і «Підземелля Ромула» (біл.Сутаренні Ромула). Роман «Підземелля Ромула» до цього був опублікований в часописі «Дзеяслоў» № 47—49[14]. 23 грудня 2011 року Людмила Рублевська за свій роман «Підземелля Ромула», опублікований в журналі «Дзеяслоў», була нагороджена премією ім. Франтішка Богушевича[15][16].
«Авантюри Прантіша Вирвіча, школяра і шпика» (біл.Авантуры Пранціша Вырвіча, шкаляра і шпега) (Мн.: Літаратура і Мастацтва, 2012) — пригодницько-фантасмогоричний роман. Перша книга трилогії. Учень Мінського єзуїтського колегіуму Прантіш Вирвіч і лікар Балтромей Льоднік з Полоцька досліджують підвали Мінська, Слуцька, і Полоцька, рятують Сильфіду, катаються на залізній черепасі, винайденої ще Леонардом да Вінчі, знаходять спис Святого Маврикія і борються за свою честь і Білорусь.
«Ночі на Плебанських Млинах» (біл.Ночы на Плябанскіх Млынах) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2013) — історична проза. До книги увійшли готичний роман «Танці смерті», в якому журналістка і реставратор розгадують таємницю середньовічних часів. Також до книги увійшли: повість «Ночі на Плебанських млинах [be]», де міфи і легенди Мінська переплітаються у виразну і пам'ятну містично-романтичну картину; цикл «Старосвітські міфи міста Б*». Окремим розділом вміщено оповідання, в яких діють і повстанці Калиновський та Костюшко, і наші сучасники.
« Лицарі і Дами Білорусі» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2013) — збірка історичних есе про відомі та маловідомі персонажі білоруської історії.
«Авантюри студіозуса Вирвіча» (біл.Авантуры студыёзуса Вырвіча) (Мн.: Издательский дом «Звязда», 2014) — друга книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої роману, полоцький лікар Болтромей Льоднік і студент Віленської академії Прантіш Вирвіч подорожують через всю Європу XVIII століття, потрапляючи до магнатських інтриг навколо трону Речі Посполитої.
«Авантюри драгуна Прантіша Вирвіча» (біл.Авантуры драгуна Пранціша Вырвіча) (Мн.: Издательский дом «Звязда», 2014) — третя книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої шукають єзуїтські скарби в підвалах під Мінськом, подорожують разом з чорним магом і єгипетською принцесою в одній кареті, опиняються на бенкеті в палаці російської імператриці, з'ясовують, кому має належати корона святого Альфреда. Події в книзі відбуваються в перші роки правління Станіслава Понятовського. Книга обрана «Книгою року-2015» (організатор проекту — Білоруський ПЕН-центр)[17].
«Лицарі і дами Білорусі. Частина 3» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2018) — збірка белетризованих історичних нарисів.
«Туфля Мнемазіни» (біл.Пантофля Мнемозины) (Мн.: изд. Янушкевича, 2018) — роман. Три історії, пов'язані між собою: історія дизайнера Вірінії Корвус, яка працює в столичному метрополітені, історія доктора Люциана Корвус, експериментатора, а також історія створення роману. Книга з елементами фантастики, історії, детектива, і любовних історій.
Екранізації
«Остання з Олельковичів» (біл.Апошняя з Алелькавічаў) — телефільм, 1999 рік[18].
Нагороди та звання
2002 — лауреат конкурсу драматургії «Купалавы далягляды» (п'єса «Останні гастролі Агасфера»);
2004 — лауреат премії «Залати апостраф» журналу «Дієслово» (роман «Золото забутих могил»);
2011 — лауреат премії Франциска Богушевич (роман «Підземелля Ромула»);
2011 — Лауреат премії Білоруської спілки журналістів «Золоте перо-2011» за найкращу роботу в художньо-публіцистичних жанрах;
2017 рік — лауреатка Національної літературної премії у номінації «Найкращий прозовий твір» — за роман «Авантюри Прантиша Вирвіча, зрадника і конфедерата»[19]
Примітки
↑ абвгдЛюдміла Рублеўская(біл.). Kamunikat.org. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 5 липня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
↑Рублеўская Людміла. Беларускія пісьменнікі (1917-1990). Даведнік(біл.). Электронная энциклопедия. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 28 січня 2011.
↑ абШыпшына для Пані. Сёньня Дзень народзінаў адзначае Людміла Рублеўская.(біл.). Kamunikat.org. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 5 червня 2012.
