Росалія де Кастро (ісп.Rosalía de Castro; 23 лютого1837, Сантьяго-де-Компостела — 15 липня1885, Падрон, провінція Ла-Корунья) — іспанськаписьменниця.
Пишучи галісійською та іспанською мовами після періоду, відомого як Séculos Escuros (дослівно Темні століття), вона стала важливою фігурою руху галісійського романтизму, відомого сьогодні як Rexurdimento («Галісійське відродження»). Разом із Мануелем Курросом Енрікесом та Едуардо Пондалом входить в тріаду великих поетів галісійського відродження. Вона ототожнювала себе зі своєю рідною Галісією та прославленням галісійської мови.
Її поезію відзначає Саудаде — майже невимовне поєднання ностальгії, туги та меланхолії.
Дружина Мануеля Мургії — іспанського історика, поета, письменника, журналіста, видатного представника Rexurdimento - відродження галісійської мови та галісійської літератури 2-ї половини ХІХ століття та видавця книг Росалії.
Біографія
Росалія де Кастро народилася 24 лютого1837 року від невідомого батька. Виховувалася тітками в селі, переїхала жити до матері в десятирічному віці. Вийшла заміж за відомого в Галісіїписьменника та історикаМануеля Мургію, народила сімох дітей.
17 травня1863 року Росалія опублікувала галісійською мовою свою першу поетичну збірку «Галісійські пісні» (ісп.«Cantares gallegos»).
Ця дата, 17 травня, тепер відома як «День галісійської літератури» (ісп.«Día das Letras Galegas») і вшановує досягнення Росалії, присвячуючи з 1963 року цей особливий день комусь з письменників, який також пише галісійською мовою.
«Día das Letras Galegas» — офіційне свято в Автономній спільноті Галісія.
Збірки поетеси «Галісійські пісні» і «Нове листя» належать до вершин галісійської поезії XIX століття.
Але, відновивши літературну традицію галісійської мови та посівши високе місце в історії літератури, поетеса не обрала пріоритетом творчості створення єдиної норми, тому сучасні дослідники вважають, що «як в прозі, так і в поезії важко розглядати Росалію як класика галісійської мови». Твори Кастро наповнені великою кількістю кастілізмів.
Відносна бідність і смуток позначили життя Росалії, незважаючи на це, вона мала сильне почуття прихильності до бідних і беззахисних.
Вона була категоричним противником зловживань владою і палкою захисницею прав жінок.
Росалія страждала від раку матки та померла в Падроні, Ла-Корунья, Іспанія, 15 липня1885 року
Нарумов Б. П. Галісійська мова в XIX ст. — М.: Наука, 1987. — С. 25—26. — 166 с. — (Языки народов мира).
Плавскін З. І. Галісійська література //Гол. ред. А. А. Сурков. — М. : Радянська енциклопедія, 1962—1978.
Actas do Congreso Internacional de Estudios sobre Rosalía de Castro e o Seu Tempo: Santiago, 15-20 de xullo de 1985. Santiago de Compostela: Consello de Cultura Galega; Universidad de Santiago de Compostela, 1986.
Baliñas C. Rosalía de Castro: entre a poesía e a política. Padrón: Edicións do Patronato Rosalía de Castro, 1987.
Calero R. C. Historia da literatura galega contemporánea: 1808—1936 : [галис.] / Ricardo Carballo Calero. — 3.ª edición. — Vigo: Editorial Galaxia, 1981. — P. 143—234. — 894 p. — ISBN 8471543915.
Geoffrion-Vinci M.C. Between the maternal aegis and the abyss: woman as symbol in the poetry of Rosalía de Castro. Madison: Fairleigh Dickinson UP; London: Associated UP, 2002.
Mayoral M. La poesía de Rosalía de Castro. Madrid: Gredos, 1974.
Stevens S. Rosalía de Castro and the Galician revival. London: Tamesis, 1986
23 жовтня 1979 року було випущено банкноту номіналом 500 песет, на лицьовій стороні якої був надрукований портрет Росалії де Кастро, а на зворотному боці -будинок- музей письменниці, розташований в Падрон, і рукописні рядки з поеми «Нове листя».
Castro, Rosalía Rita de. Enciclopedia dixital da Historia da Literatura Galega(галіс.). Asociación Socio-Pedagóxica Galega AS-PG. Процитовано 31 серпня 2018.
Castro, Rosalía de, 1837-1885(галіс.). Galiciana. Biblioteca Dixital de Galicia. Процитовано 31 серпня 2018. Прижизненные публикации.
Rosalía de Castro(галіс.). Real Academia Galega. Процитовано 31 серпня 2018. Профиль на сайте RAG
.svg){kind=small}
