Роман Віткевич
Роман Віткевич (пол. Roman Witkiewicz; 1886–1941) — польський інженер-механік, професор Львівської політехніки. Розстріляний німецькою Службою Безпеки разом з іншими польськими професорами Львова. БіографіяНародився 1886 року у Станиславові (нині Івано-Франківськ). Його батько був інженером-механіком. Після закінчення школи вступив на механічний факультет Вищої технічної школи у Львові (сьогодні — Національний університет «Львівська політехніка»). У 1915 році отримав ступінь доктора інженерії, а 1917 році пройшов габілітацію. З 1921 року очолював кафедру технологічних вимірювань, з 1929 по 1934 роки керував кафедрою теорії теплових машин. Роман Віткевич був членом Політехнічного товариства у Львові та Академії технічних наук у Варшаві. Є автором численних праць, присвячених проблематиці термодинаміки, тертю та механічній енергії у кривошипних механізмах, теорії теплових машин, теплозберігаючих технологій та проблематиці використання «залишкового тепла» заводів для обігріву будівель. Під час радянської окупації 1939—1941 років продовжував працювати у Львівській політехніці. У серпні 1940 року разом з групою львівських професорів був гостем Всесоюзного наукового комітету СРСР у Москві. У грудні обраний до міської ради трудящих Львова. Після окупації Львова вермахтом, потрапив до проскрипційного списку айнзатцгрупи «Galizien» (підрозділ Служби Безпеки). Ввечері 3 липня 1941 року Віткевича заарештували, а о 4 год ранку 4 липня він був страчений без суду на Вулецьких пагорбах у групі з 25 польських професорів. Праці
Посилання
|