Род Мілберн
Із життєписуОлімпійський чемпіон з бігу на 110 метрів з бар'єрами (1972). Показаний у Мюнхені результат був повторенням світового рекорду за ручним хронометражем (13,2) та став першим світовим рекордом за автоматичним хронометражем (13,24). Чемпіон (у бігу на 110 метрів з бар'єрами) та бронзовий призер (в естафеті 4×100 метрів) Панамериканських ігор (1971). Багаторазовий чемпіон США у бар'єрних дисциплінах просто неба та в приміщенні. Ексрекордсмен світу з бар'єрного бігу на 110 метрів та 120 ярдів (загалом п'ять ратифікованих світових рекордів). Упродовж сезону-1974 змагався на професійних (за винагороду) стартах, що позбавило його права за тогочасними правилами ІААФ брати участь у аматорських змаганнях, в тому числі олімпійських, та відповідно, він не мав змоги захистити на Іграх-1976 свій титул олімпійського чемпіона. По відновленні у 1979 аматорського статусу, Мілберн готувався до участі на Олімпіаді-1980, проте бойкот цих змагань в тому числі з боку США поставив хрест на його шансах заявити про себе ще раз на Олімпійських іграх. По завершенні спортивної кар'єри (1984) деякий час працював тренером з легкої атлетики. Останні роки працював на паперовому комбінаті, де трагічно загинув під час роботи[1]. Основні міжнародні виступи
Визнання
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia