Робер Планкет

Робер Планкет
фр. Robert Planquette Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яфр. Jean Robert Julien Planquette[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження31 липня 1848(1848-07-31)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняколишній 2-й округ Парижаd, Париж[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті28 січня 1903(1903-01-28)[2][4][…] (54 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіboulevard Pereired, XVII округ Парижа[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПер-Лашез Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, піаніст, співак Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЖюль Дюпрато Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голостенор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusКорневільські колоколиd і Le Régiment de Sambre et Meused Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жан Робе́р Жюльєн Планке́т (фр. Jean Robert Julien Planquette; 31 липня 1848, Париж — 28 січня 1903, там само) — французький композитор, автор комічних опер, або оперет, з яких найбільш відомі «Корневільські дзвони» і «Ріп Ван Вінкль».

Біографія

Планкет народився в родині співака. Навчався в Паризькій консерваторії (зокрема, у Жюля Дюпрато), яку через брак коштів не зміг закінчити. Потім працював піаністом в кафе, співаком (у нього був гарний тенор), писав пісні.

1867 року написав пісню «Полк Самбра-і-Маасу» на вірші Поля Сезана, яка була в майбутньому дуже популярною; за власним зізнанням, продав ноти видавцеві за 14 франків, оскільки був дуже голодний[8].

1872 року написав першу оперету, «Бійся фараона» (Méfie-toi de Pharaon). Успіх посередній. За нею написав ще 3 оперети.

1876 р. — директор театру «Фолі Драматік» (Folies Dramatiques) пропонує Планкету написати оперету для його театру. У наступному році ця оперета, знамениті «Корневільські дзвони» (Les cloches de Corneville), з'являється на сцені і має сенсаційний успіх: 480 вистав в Парижі, 708 — в Лондоні. Вже 1886 року в Парижі відбулося тисячне представлення цієї оперети.

Музика «Корневільських дзвонів» та інших кращих оперет Планкета відрізняється барвистою романтичністю, вишуканою мереживною витонченістю мелодій.

Кілька наступних оперет були зустрінуті публікою прохолодно, лише «Les voltigeurs de la 32ème» добре прийняли в Лондоні (1880), де ця оперета йшла під назвою «Старий гвардієць» (The Old Guard).

Повторити тріумф Планкета вдалося тільки 1882 року, коли в Лондоні, а трохи пізніше і в Парижі, з'явилася оперета «Ріп Ван Вінкль» (в Парижі вона називалася просто «Rip»). В основу лібрето була покладена однойменна казка Вашинґтона Ірвінґа. Два роки по тому Лондон (знову раніше, ніж Париж) прийняв оперету «Нелл Гвін», хоча набагато менш захоплено, ніж «Ріп»; в Парижі ця оперета провалилася.

Решта оперети Планкета значного успіху не мали. Остання оперета, «Рай Магомета», залишилася незавершеною; її оркестровку виконав Луї Ганн 1906 року.

Творчість

Список оперет Планкета:

  • Méfie-toi de Pharaon (1872)
  • Le serment de Mme Grégoire (1874)
  • Paille d'avoine (1874)
  • Le valet de cœur (1875)
  • Корневільські дзвони (Париж, 1877)
  • Le chevalier Gaston (Монте Карло, 1879)
  • Les voltigeurs de la 32ème (Париж, 1880)
  • La cantinière (Париж, 1880)
  • Les chevaux-légers (Париж, 1882)
  • Ріп ван Вінкль (Rip van Winkle, Лондон, 1882)
  • Нелл Гвін (Nell Gwynne, Лондон, 1884)
  • La crémaillère (Париж, 1885)
  • Сюркуф (Surcouf, Париж, 1887)
  • Captain Thérèse (Лондон, 1890)
  • La cocarde triocolore (Париж, 1892)
  • Le talisman (Париж, 1893)
  • Panurge (Париж, 1895)
  • Mam'zelle Quat'sous (Париж, 1897)
  • Le fiancé de Margot (1900)
  • Le paradis de Mahomet (Париж, 1906)

Примітки

  1. Archives de Paris — С. 35.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. база даних Léonoreministère de la Culture.
  4. а б Encyclopædia Britannica
  5. Archives de Paris — С. 9.
  6. SNAC — 2010.
  7. мерія Парижа Vital records of Paris
  8. Norman E. Smith. Program notes for band. — GIA Publications, 2002. — P. 480.

Література

  • Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М .: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 425 — ISBN 5-85270-033-9
  • Володимирська А. Р. Зоряні годинник оперети. 1-е видання. Л. 1975.
  • Трауберг Л. З. Жак Оффенбах і інші. М .: Мистецтво, 1987.
  • Янковський M. О. Оперета. Виникнення і розвиток жанру на Заході і в СРСР., Л. — М., 1937.
  • ПЛАНКЕТ, Планкетт (Planquette) Жан Roбер Жюльен / Бронфін EP // Окунєв — Сімович. — М. : Радянська енциклопедія: Радянський композитор, 1978. — (Енциклопедії. Словники. Довідники: Музична енциклопедія: [В 6 т.] / Гл. ред. Ю. В. Келдиш ; 1973—1982, т. 4).

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia