Роберт Едвін Герцштейн
Роберт Едвін Герцштейн (англ. Robert Edwin Herzstein; 26 вересня 1940, Мангеттен, Нью-Йорк, США — 24 січня 2015, Колумбія, Південна Кароліна, США) — американський історик, професор історії в Університеті Південної Кароліни. Спеціалізувався на історії нацизму та Голокосту[3]. Здобув особливу популярність завдяки своєму історичному дослідженню, знаному як «Справа Курта Вальдгайма», в якому розкрив нацистське минуле колишнього Генерального секретаря ООН. БіографіяНародився 26 вересня 1940 року в Нью-Йорку в сім'ї Джин Л. і Гарольда Л. Герцштейнів[4]. Його батько був юристом, а мати — домогосподаркою. Навчався в школі Макберні[3], а потім у Нью-Йоркському університеті, де здобув ступеня бакалавра, магістра та доктора[5]. Викладав у Массачусетському технологічному інституті та Університеті Карнегі -Меллона, з 1972 року — у Південно-Каролінському університеті, де працював до виходу на пенсію у 2008 році[5]. Помер 24 січня 2015 від мієломної хвороби[5]. Був одружений з Дафне Ньюман Стассін з червня 1964 року, 1975 року пара розлучилася[6]. На момент смерті мав партнерку Фей Флаверс[3][5]. Наукова роботаОпублікував низку книг з історії нацизму та Голокосту, зокрема «Війна, яку виграв Гітлер: Геббельс та кампанія у нацистських ЗМІ» (1978); «Адольф Гітлер і німецька травма, 1913—1945» (1984); і «Рузвельт і Гітлер: прелюдія до війни» (1989). Автор книги «Нацисти», частини 39-томної серії Time-Life про Другу світову війну, опублікованій наприкінці 1970-х років[5]. Крім цього написав дві біографії Генрі Люса, власника журналу «Тайм»[3] — «Генрі Р. Люс: політичний портрет людини, що створила американське століття» (1994) і «Генрі Р. Люс, „Тайм“ й американський хрестовий похід в Азію» (2005)[5]. Після офіційного виходу на пенсію у 2008 році продовжував викладання та наукові дослідження. На момент смерті працював над книгою про антикомуністичну діяльність Альфреда Кольберга[en][5]. Став особливо популярним завдяки історичному дослідженню, знаному як «Справа Курта Вальдгайма», в якому розкрив нацистське минуле колишнього Генерального секретаря ООН. Написана на основі інтерв'ю з Вальдгаймом і низки архівних документів. Біографічна книга «Вальдгайм: зниклі роки», видана 1988 року, стала приводом для публічного обговорення співучасті Австрії у злочинах нацистського режиму[5]. За словами Герцштейна, той факт, що «Вальдгайм відігравав значну роль у військових підрозділах, які, безсумнівно, вчинили воєнні злочини, робить його принаймні моральним співучасником цих злочинів», хоча він особисто не брав участі, не віддавав наказів і не підбурював до вчинення воєнних злочинів. При цьому знайдені Герцштейном в архівах документи доводили, що Вальдгайм під час служби в окупованій Греції був «пособником актів депортації» й інших воєнних злочинів. На думку Герцштейна, «важко повірити, що цей амбітний молодий штабний офіцер, успіх якого багато в чому ґрунтувався на його здатності бути в курсі того, що відбувається, міг не помітити, що велика частина єврейської громади Салонік - майже третина населення міста — була відправлена в Аушвіц»[3]. Хоча Вальдгайм заявив про своє незнання щодо звірств, скоєних його колегами, автор засвідчив, що Вальдгайм збирав, аналізував і повідомляв подробиці про різні німецькі військові частини, які брали участь у різанині, масових депортаціях, допитах з тортурами й інших воєнних злочинах, зокрема винищення євреїв Греції та Балкан[7]. Герцштейн активно виступав на підтримку «Закону про свободу інформації» та вимагав відкриття архівів періоду Холодної війни[3]. 14 липня 1998 року на засіданні Підкомітету з державного управління, інформації та технологій Палати представників США стверджував, що «принаймні двадцять вісім років особи, які працюють принаймні у двох агентствах, захищали Вальдгайма і поширювали неправдиву інформацію про нього» завдяки тому, що документи цього періоду були засекречені[8]. Герцштейну хибно приписувалася неіснуюча цитата Гітлера про початок «Третьої світової війни», нібито опублікована у книзі «Нацисти», у якій Гітлер називав чорношкірих американців «істинними євреями» і стверджував, що його смерть спровокує новий світовий конфлікт. Такої цитати в книзі Герцштейна немає, хоча вона була опублікована в Інтернеті понад 10 тисяч разів[9]. Бібліографія
Книги Герцштейна перекладалися іншими мовами. Зокрема, 1988 року іспанською вийшла книга «Темне минуле Курта Вальдгайма»[10], 1996 року російською — книга «Війна, яку виграв Гітлер»[11], а 1999 року польською — «Націонал -соціалісти»[12]. Література
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia