|
Роберто Ассаджолі
Роберто Ассаджолі (італ. Roberto Assagioli; 27 лютого 1888, Венеція — 23 серпня 1974, Каполона, Ареццо) — італійський психолог, психіатр, гуманіст. Засновник психосинтезу — теоретико-методологічної концепції психотерапії та саморозвитку людини[3]. БіографіяРоберто Ассаджолі народився 27 лютого 1888 року у Венеції, Італія. Був родом із середнього класу, із сім'ї з єврейським корінням. При народженні йому дали ім'я Роберто Марко Греко. Його батько Леоне Греко помер, коли йому було всього два роки, і згодом мати Елена Каула вийшла заміж за Алессандро Емануеле Ассаджолі. До 18 років Р. Ассаджолі володів вісьмома мовами: італійською, англійською, французькою, російською, грецькою, латинською, німецькою та санскритом. У цьому віці він почав подорожувати, переважно у Росію[4]. У 1910 році він закінчив Флорентійський університет, здобувши ступінь доктора з неврології та психіатрії. У тому ж році на Міжнародному конгресі з філософії у Болоньї Ассаджолі представив свій погляд на несвідоме, вказуючи на обмеженість психоаналізу, і розпочав розробку власного методу психотерапії та саморозвитку під назвою психосинтез. У 1922 році одружився з Нелле Чапетті (Nella Ciapetti). У них народився син Іларіо (Ilario). У 1926 році Ассаджолі організував у Флоренції Інститут психосинтезу. У 1927 році англійською мовою вийшла його робота: «Новий метод лікування: психосинтез». У 1938 році Ассаджолі був заарештований фашистським урядом Беніто Муссоліні за свою національну приналежність і гуманістичні твори[4]. Після закінчення Другої світової війни відновив свою роботу Інститут психосинтезу, були засновані центри психосинтезу у США та Франції, Ассаджолі продовжив читати лекції в Італії, Швейцарії, Англії й Америці. У світі налічується понад п'ятдесят інститутів і центрів психосинтезу[3]. ПсихосинтезПсихосинтез — метод психотерапії, саморозвитку й інтегрального навчання, заснований на теорії, розробленій Роберто Ассаджолі[5]. Концепція Ассаджолі може бути представлена у вигляді моделі[6], до якої входять: нижнє несвідоме, середнє несвідоме, вище несвідоме, поле свідомості, свідоме «я», Вище «Я», колективне несвідоме. Мета психосинтезу — досягнення гармонійної внутрішньої інтеграції, органічної єдності, з цією метою Ассаджолі запропонував такий підхід[3]: глибоке пізнання своєї особистості, контроль її складовими частинами, розуміння свого «Вищого Я» і психосинтез, тобто формування чи перебудова особистості навколо нового центру. Духовна сфераАссаджолі цікавився дослідженнями у галузі свідомості та трансперсональної психології, вивчав теософію та східну філософію, був сподвижником Аліси Бейлі, письменниці-езотерика, авторки книг про так звану. «Позачасової мудрості» (Ageless Wisdom)[7]. Вибіркова бібліографія
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
