uk %D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9

Римсько-германський музей (Кельн)
Римсько-германський музей (Кельн)
нім. Römisch-Germanisches Museum
	50°56′26″ пн. ш. 6°57′32″ сх. д. / 50.940542° пн. ш. 6.958931° сх. д.
Тип	музей; Denkmalfachbehörded і організація
Склад	Romano-Germanic Museum - library and photo libraryd
Країна	Німеччина
Розташування	Німеччина Кельн
Адреса	Roncalliplatz 4, 50667 Köln
Засновано	заснований 1946 р.
Відкрито	24 листопада 1961
Відвідувачі	181 009 осіб (2017); 179 467 осіб (2016)
Директор	, 2010 р.
Сайт	roemisch-germanisches-museum.de
	Римсько-германський музей (Німеччина)
	Римсько-германський музей у Вікісховищі

Римсько-германський музей — музейний заклад у місті Кельн археологічного профілю, присвячений римсько-германським історичним, військовим і культурним зв'язкам від доби варварства і імператорського Риму до доби раннього середньовіччя.

Передумови

Давньоримські політики, зіткнувшись з непримиренним спротивом германських племен, започаткували нову тактику їх підкорення. Вони зробили спробу підкорити племена германців, що мешкали між річками Рейн і Ельба, демонстрацією переваг римської цивілізації. Першими були підкорені племена убіїв, потім — херусків. Далекоглядний імператор Тіберій наказав створити нову, кам'яну столицю в теперішній римський провінції, яка була хитрим імператорським подарунком і демонстрацією могутності римлян. У новій столиці побудували захисні мури і вежі, казарми і терми, створений був і головний кам'яний храм. Раз на рік тут збирали германців, які демонстрували власну відданість Риму. Римляни відібрали у них надії на волю: ті могли повстати, безглуздо загинути чи підкоритися. Малочисельні на той час племена були вимушені підкоритися. Давньоримський історик Патеркул записав: «Тіберій загарбав Германію, не втративши водночас жодного з вояків. Він цілком підкорив її. Відтепер вона була провінцією, примушеною платити податки». Давньоримські політики зробили спробу перетворити германців з ворогів на прихильників. Германців зобов'язали виконувати накази римлян, платити податки, віддавати молодь в римські легіонери. В заручники брали дітей германських ватажків — розповсюджена практика тої доби. Дітей ватажків вивозили до Риму, де виховували у відданості до імперії.

Створення музею

Історія Кельна як постійного поселення почалася з 38 г. до н. е. з заснування тут Оппідум Убіорум. Фортечний табір заснував полководець Марк Віпсаній Агріппа, куди переселили і дружніх до римлян германців-убіїв. В містечку-фортеці в родині полководця Германіка народилась донька Агрипина. З нею узяв шлюб імператор Клавдій. Так вона стала імператрицею і матір'ю майбутнього імператора Нерона. Імператриця Агрипина умовила чоловіка надати її рідному містечку статус колонії, що зрівняв його з римськими містами і вводив там римське право. 50 року н. е. Оппідум Убіорум отримав цей статус, а його офіційна назва була Colonia Claudia Ara Agrippinensium (латинськая Колонія Клавдія вівтаря Агрипини), скрочено Колонія Агрипини. (В середньовіччя назва скоротилася до маловиразного Кельн). В Кельні вибудували палац намісника (преторіум), храми, театр, власний монетний двір, а по-за фортечними мурами — вілли.

В Німеччини почали накопичуватись археологічні знахідки в XVIII-XIX століттях. Серед перших — мозаіка з зображенням філософів, знайдена 1844 року, фрагменти стінописів, уламки мармурових скульптур і античне скло (Кельн був одним зі скловарних римських центрів. Знахідки стали надбанням Музею Вальрафа-Рихартця. 1946 року археологічні знахідки доби Стародавнього Риму поєднали з відділом доби варварства і раннього середньовіччя і заснували новий Римсько-германський музей.

Споруда музею

Вигляд з вежі Кельнського собору
Театралізована хода

Експозиції

Музей розташований в новітній споруді поряд з Кельнським собором. Експозиції невеликі, але демонструють

мозаїки
архітектурні уламки
архітектурні моделі
надргобки
давньоримські фрески (фрагменти)
мармурові скульптури (погруддя, портрети)
давньоримську побутову кераміку
давньоримське скло
ювелірні вироби доби ваврарів і Риму
вироби і зброю з бронзи тощо.

В експозиції представлені не тільки знахідки в Кельні чи в заміських римських віллах, а і речі з розкопок в Керчі, на Тамані, в Майкопі і на Дунаї.

Архітектурні моделі і рештки

Північна вежа і брама міста
Палац римського намісника, дворик
Палац римського намісника, модель

Керамічні вироби

Олійна лампа з гладіаторами
Двобій гладіаторів, олійна лампа
Олійна лампа з зображенням сексуальної сцени
Олійні лампи в експозиції

Давньоримське скло

Римські надгробки

Джерела

Peter Noelke (Hrsg.): Kölner Museumsführer. Köln 1987, S. 90ff., ISBN 3-87909-154-4
Gerta Wolff: Das Römisch-Germanische Köln — Führer zu Museum und Stadt, J. P. Bachem Verlag Köln, 6. völlig neu überarbeitete Auflage 2004, 312 S. mit 344 sw- u. farb. Abb., ISBN 3-7616-1370-9, 1. Auflage 1981, 2. Aufl. 1984, 3., überarbeitete Aufl. 1989, 4., überarbeitete Aufl. 1993; 5., erweiterte und völlig neu bearbeitete Aufl.
Gerta Wolff: The Roman-Germanic Cologne. A Guide to the Roman-Germanic Museum and City of Cologne. J. P. Bachem Verlag Köln, 1. Aufl 2002, ISBN 3-7616-1371-7
Bernhard Irmler: Colonia Claudia Ara Agripinensium. Architektur und Stadtentwicklung. Dissertation TU München 26. April 2005
Friederike Naumann-Steckner, Beate Schneider und Edeltraud Wickum-Höver:Römisch-Germanisches Museum Köln, Nicolai-Verlag, Berlin 2009, ISBN 978-3-89479-313-5.