Решко Стефан Михайлович

	Стефан Решко
Особисті дані
Повне ім'я	Стефан Михайлович Решко
Народження	24 березня 1947 (78 років)
	Ключарки, СРСР
Зріст	182 см
Вага	77 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна**
Звання, нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 6 березня 2011.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 6 березня 2011.
Стефан Решко у Вікісховищі

Сте́фан Миха́йлович Ре́шко (нар. 24 березня 1947, Ключарки, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР) — радянський та український футболіст. Гравець збірної СРСР. Заслужений майстер спорту СРСР (1975).

Біографія

Під час навчання в художньо-ремісничому ПТУ серйозно захопився футболом. Після училища працював за фахом червонодеревщиком на фанерно-мебльовому комбінаті. В 1965 році дебютував у «Верховині» з Ужгорода. В 1966 році, не бажаючи проходити військову службу в львівському СКА, перейшов до вінницького «Локомотива». В 1968—1970 роках грав за «Чорноморець» з Одеси, у складі якого двічі (1969, 1970) входив в списки найкращих футболістів УРСР. Будучи гравцем одеської команди почав притягуватися до матчів олімпійської збірної СРСР, зігравши в 1969 році в її складі в 11-ти неофіційних матчах^[2]. В кінці 1970 року перейшов до київського «Динамо», де виступав до завершення кар'єри. З київським клубом став 4-разовим чемпіоном СРСР, володарем Кубка Кубків та Суперкубка Європи 1975 року.

В 1971 році зіграв три матчі у складі олімпійської збірної СРСР, в 1975—1976 роках — 15 матчів за головну збірну.

Після завершення футбольної кар'єри в 1979 році закінчив Вищу школу МВС, потім працював в Академії МВС, отримав звання полковника міліції. Зараз — начальник кафедри, доцент національної академії внутрішніх справ України, голова комітету з питань проведення змагань і справедливої гри, контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України.

Баптист^[3]. Старший брат Володимир — також колишній футболіст. Перша дружина померла в 1988 році від раку. За п'ять років одружився вдруге. Дружина — Лариса, троє дітей: дочка, двоє синів — Стефан (грав у юнацькій команді київського «Динамо») і Євген.