Ренато Поццетто (ліворуч) і Кокі Понцоні на доріжці для бобслея (1970)
Ренато Поццетто (італ.Renato Pozzetto; нар. 14 липня 1940, Мілан, Італія) — італійський кіноактор, комік, кабаретист, співак, сценарист та режисер. Один з найкращих італійських кабаретистів. Особлива форма гумору, що характеризується сюрреалістичним відтінком, зробила артиста одним з найвідоміших і найшанованіших головних героїв комедії по-італійськи. Також відомий у своїх виступах фразою: «О, Мадонна!» («Eh la Madooonna!»).
Життєпис
Ренато Поццетто народився 14 липня 1940 року в родині міланських робітників, своє дитинство провів в місті Джемоніо, куди його сім'я була переміщена після бомбардувань Мілана в жовтні 1942 року. До Мілана родина повернулася лише у 1946 році, у цьому ж місті Ренато закінчив Технічний інститут імені Карло Каттанео за фахом «геодезист». В інституті Поццетто зустрів коміка Авреліо Понцоні, відомого як «Кокі», завдяки цьому знайомству він отримав свій перший досвід виступів на сцені, які відбувалися в середовищі міланських кабаре. У 1964 році Поццетто разом з Понцоні, який на той час також переїхав до Джемоніо, сформував комічний дует «Кокі і Ренато» (Cochi e Renato). Перший дебют дуету відбувся в Мілані в комедії «Остерійський гусак». Потім дует виступав в клубі «Cab 64» разом з такими артистами, як Енцо Янначчі, Феліче Андреазі, Бруно Лауці і Ліно Тоффоло, у складі «Il Gruppo Motore». Після створення в Мілані нічного клубу «Derby», артисти стали виступати у цьому закладі. Відтоді дует став відомим як «Кокі і Ренато».
Комедійний дует «Кокі і Ренато» відразу здобув великий успіх. Разом артисти створили простий, але у той же час оригінальний і поетичний стиль комічної гри. Популярність дуету швидко зростала, і через короткий час він з'явився перед камерами телемережі RAI, у деяких випадках артисти з'являлися на телебаченні, навіть як ведучі і головні герої, наприклад у таких передачах, як: «Quelli della domenica» (1968), «Il buono e il cattivo» (1972), «Il poeta e il contadino — l'incontro che non doveva avvenire» (1973) і пісенному конкурсі «Canzonissima» 1974 року.
У той же період «Кокі і Ренато» записали разом кілька хітів, завдяки співпраці з Енцо Янначчі, зокрема, «La gallina, Canzone intelligent» та «E la vita, la vita». З середини 1970-х років Поццетто розпочав сольну кар'єру, дебютувавши у кіно, у фільмі «Заради кохання Офелії» (1974), за участю Джованни Раллі: перша кінопроба стала для нього дуже успішною, він став дуже популярним як кіноактор-комік, саме у цій картині вперше проявилася його «відчужена» манера гри, заснована на міміці, що забезпечила йому велику популярність та стала «візитівкою» артиста. Персонажі його наступних фільмів поєднували сюрреалістичний і оригінальний гумор з ситуацією та обстановкою, типовими для комедії по-італійськи. Будучи гонщиком-любителем, Поццетто здобув перемогу у своєму класі на автогонках «Джіро д'Італія» 1978 року, по черзі керуючи автомобілем «Fiat Ritmo» з гонщиком Ріккардо Патрезе, і посів п'яте місце на гонці вантажівок «Париж-Дакар» 1987 року.[1]
Пік кінокар'єри Поццетто припав на середину 1970-х—середину 1990-х, коли він знявся у безлічі фільмів комедійного жанру, п'яти з яких він був режисером. Після перерви з середини 1990-х років, у 2000 році Поццетто знову повернувся на сцену у вигляді тандему з Авреліо Понцоні, виступати у різних театральних і теле-шоу, а у 2009 і 2010 роках він був головним героєм урядової радіо- і теле-кампанії проти куріння під назвою: «Куріння вбиває: захищайся!».[2] У 2013 році Поццетто повернувся у кіно, щоб зіграти головну роль у фантастичному фільмі «Дім і магазин». Також Поццетто брав участь як гість в заключному вечорі фестивалю Сан-Ремо 2019 року з гуртом «Lo Stato Sociale», виконавши пісню «E la vita, la vita».[3] У 2020 році з нагоди свого 80-річчя Поццетто розповів в інтерв'ю, що хоче зняти новий фільм.[4][5] У 2021 році він зіграв Джузеппе Сгарбі у фільму «Вона знову говорить зі мною» режисера Пупі Аваті.
Особисте життя
Ренато Поццетто був одружений з 1967 року на Брунеллі Гублер, яка померла 21 грудня 2009 року, у нього від неї двоє дітей, син Джакомо і дочка Франческа.[6]
