|
Кабаре
 Кабаре (фр. cabaret) — невеликий розважальний заклад з певною художньо-розважальною програмою, яка складається зі співу пісень шансон, одноактних п'єс, скетчів, танцювальних номерів, об'єднаних виступами конферансьє. ІсторіяКабаре має французьке походження. Етимологічно прийнята поширена думка, що слово «кабаре» походить від пікардійського (одна з романських мов Північної Франції) слова «cabret», яке перекладається як «маленька кімната» або як «заклад, що обслуговує напоями». Однак існує більш правдоподібна версія, що це слово з'явилося в XIV сторіччі в мові ойль(романська мова Північної Галлії), як валлонський термін, який Жан Дені[fr] за підтримки Антуан-Ісаака Сильвестра де Сасі виводить від арабського слова خربات(хабарат), що означає «місце проституції» і «місце, де рікою ллються алкогольні напої». Інший арабський корінь, خمارات(хаммарат), означає «таверна» - цю думку висловлює Антуан-Полен Піан[fr]. Перше кабаре "Чорний кіт" (Le Chat noir) було засноване в 1881 році Родольфом Салісом (Rodolphe Salis) на вулиці Монмартр в Парижі. Деяким чином до виникнення кабаре у франції причетний і Луї Наполеон (Louis Napoleon), який став імператором Франції в 1852 році і заборонив розспівувати традиційні пісні шансон у громадських місцях, тобто на ярмаркових площах і багатолюдних вулицях міст. Новим притулком для шансоньє стають cafe-chantan або cafe-cabaret. Родольф Саліс запрошує для виступів у своєму кабаре професійних, талановитих поетів і музикантів, що робить його кабаре надзвичайно популярним. У наступні роки подібні кабаре виникають не тільки в Парижі, але й по всій Франції. Слід особливо зазначити кабаре Мірмільтон (Mirmilton) Арістіда Брюана (Aristide Bruant), у якім черпав своє натхнення знаменитий художник Тулуз-Лотрек. 1901 року відкрилося перше німецьке кабаре в Берліні. Теоретиком заснування кабаре в Німеччині став Отто Юліус Бірбаум . Відкрив же перше кабаре Buntes Theater або ж Ueberbrettl Еріх Людвіг барон Фон Вольцоген. Великий вплив на першовідкривачів німецького кабаре мали філософські ідеї Фрідріха Ніцше. І Бірбаум, і Вольцоген мріяли створити новий вид розважальних закладів, зі сцени якого вони могли б виховувати "надлюдину". Посилання
|
||||||||||||||||||
