Рахіль Баумволь
Рахіль Баумволь (інакше — Рохл Боймвол[1], івр. רחל בוימוול; 4 березня 1914, Одеса — 16 червня 2000, Єрусалим) — ізраїльська поетеса, мовознавиця, перекладачка, авторка численних дитячих книг, писала на їдиші та російською.
БіографіяРахіль Баумволь народилася в Одесі, під час Першої світової війни. Її батько Ієгуда-Лейба Баумволь був відомим єврейським драматургом і засновником єврейського професійного театру. У 1920 році під час переїзду трупи театру з Києва до Одеси, унаслідок погрому, його було вбито, після чого Рахіль з матір'ю переїхали до Москви. Навчалась у другому МДУ на єврейському відділі літературного факультету, закінчувала навчання разом з поетом Зеновієм Телесіним, з яким одружилась. Згодом з ним за направленням переїхала до Мінська, де жили й працювали їхні друзі, поети Моше Кульбак і Еля Каган. Моше Кульбака розстріляно як ворога народу в 1937 році. Дивом урятований зі сталінських катівень Еля Каган загинув під час визволення Білорусі. На початку літа 1941 року, Рахіль Баумволь приїжджає до Москви навідати матір[2], де їх застає Друга світова війна. Зеновій Телесін іде на фронт, а Рахіль з родиною матері евакуйовано в Ташкент. Після закінчення Другої світової вони повертаються до Москви. Тяжко пережила смерть чоловіка у 1996 році. Останні роки життя Рахіль Баумволь були важкими, говорила вона майже нечутно і не завжди розбірливо. Майже немічна, з постійними болями та проблемами з диханням і слухом, з важкістю пересувалась квартирою. Незважаючи на це, поетеса писала й видавалася до останніх днів життя.[3] Померла Рахіль Баумволь 16 червня 2000 року в Єрусалимі. Літературна діяльністьДо 1947 року видавала свої твори на їдиш. Через розпочату антисемітську кампанію у Москві припинило роботу єврейське видавництво «Дер Емес» («Правда»), з яким працювала авторка.
У 1947 році портрет Рахіль Баумволь написав Роберт Фальк. Цей живописний твір зберігається в Третьяковській галереї.[5] Не маючи можливості друкуватись рідною мовою, Баумволь починає писати, перекладатись, а згодом і друкуватись російською. Одна за одною починають виходити її дитячі книжки, та переклади з їдиш російською. У 1971 році разом з чоловіком подала документи на виїзд до Ізраїлю, через що їх обох негайно було виключено зі спілки письменників СРСР, а в секретному наказі начальника Головного управління з охорони державних таємниць у друкованих виданнях (цензурне відомство), випущеному з грифом «ДСК» («для службового користування»), оголосили, що віднині книги Рахіль Баумволь потрібно вилучити з продажу, а також з усіх бібліотек СРСР.[6] Раніше до Ізраїлю емігрував син-математик Баумволь Юліус, якого за активне розповсюдження дисидентських листів і заяв називали «королем самвидаву». Живучи в Ізраїлі, Рахіль Баумволь і Зеновій Телесін здобули професійне визнання, Рахіль і далі писала на їдиш. Її книги виходили на їдиш, івриті та російською. Книги Рахіль Баумволь видають і дотепер у США, Ізраїлі, Росії та країнах Євросоюзу. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia