Ратнер Олександр Григорович

Ратнер Олександр Григорович – український письменник, поет, перекладач. Член Національної спілки письменників України[1].

Ратнер Олександр Григорович
Народився10 жовтня 1947(1947-10-10) (77 років)
Дніпро
ГромадянствоУкраїни
Відомий завдякинауковець, письменник
Alma materДніпропетровський металургійний інститут
Науковий ступінькандидат технічних наук
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
ПреміїЛітературна премія імені Дмитра Кедріна, 2007; міжнародна літературна преміія імені Ернеста Хемінгуея, 2019

Біографія

Олександр Ратнер  народився 10 жовтня 1947 року у м. Дніпро.

Після навчання у середній школі, яку закінчив з відзнакою, вступив до Дніпропетровського металургійного інституту. В подальшому навчався у аспірантурі, по закінченню якої, у 1975 році, здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.

Тривалий час працював у галузі чорної металургії, також займаючись науковою діяльністю. О. Ратнер є автором 20 наукових винаходів та патентів.

З 2000 по 2013 рік займався бізнесом та з 2013 року – виключно літературною діяльністю[2].

Літературна діяльність

З шістнадцяті років О. Ратнер займався у літературній студії при Дніпропетровському палаці студентів.

Його вірші були вперше опубліковані у 1963 році у газеті «Дніпровська правда», а у 1987 році видана перша книга.

О. Ратнер відомий як перекладач творів Дмитра Павличка, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Віктора Коржа, Володимира Міщенка, Романа Лубківського, Анатолія Бортняка, Тараса Шевченка, Івана Котляревського.

В його творчому доробку понад 20 книг віршів та прози, написаних російською та українською мовою[3], серед яких:

  • «Піднебесні батоги» (збірка поезій), 2007[4];
  • «Игра  в «Ура» (есеїв та оповідань, рос. мовою), 2010[5];
  • «Тайны жизни Ники Турбиной» (роман, рос. мовою), 2018[6];
  • «Мой Валентин Гафт» (роман, рос. мовою), 2022[7];
  • «Коли закінчиться війна» (поетична збірка), 2024[8].

Твори О. Ратнера публікувались у літературних журналах Канади, США, Ізраїлю та Германії.

Екранізації

У 2022 році за мотивами роману «Тайны жизни Ники Турбиной» був знятий фільм «Ніка», який був визнаний переможцем кінофестивалю SXSW у м. Остін[9].

Нагороди

За свою творчу діяльність Олександр Ратнер був неодноразово відзначений літературними преміями, у т.ч. :

  • літературною премією імені Дмитра Кедріна за поетичні збірки «Старый двор» та «Так дышит вечность» у 2007 році[10];
  • міжнародною літературною премією імені Ернеста Хемінгуея, за роман «Тайны жизни Ники Турбиной» у 2019 році[11].

Примітки

  1. Цікаве про Дніпро - Дніпровська міська рада. dniprorada.gov.ua (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  2. АЛЕКСАНДР РАТНЕР: «МИРЮ В СЕБЕ УЧЕНОГО С ПОЭТОМ». MILLENIUM CLUB (рос.). 3 липня 2021. Процитовано 21 листопада 2024.
  3. Александр Ратнер. «Новый Континент» (ru-RU) . Процитовано 21 листопада 2024.
  4. Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 21 листопада 2024.
  5. «Пресвятая моя, навіки моя». pzks.nmu.org.ua. Процитовано 21 листопада 2024.
  6. Днепровский поэт Александр Ратнер раскрыл удивительные тайны Ники Турбиной. dv-gazeta.info (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  7. Вийшла книга дніпровського письменника про Валентина Гафта. dv-gazeta.info (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  8. Презентація нової збірки Олександра Ратнера. www.nikopoltoday.com (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  9. Nika (2022) - Awards - IMDb (амер.), процитовано 21 листопада 2024
  10. В Днепропетровске вручили литературные премии им. Дмитрия Кедрина. Gorod.dp.ua. Процитовано 21 листопада 2024.
  11. admin (18 січня 2019). Днепровский автор получил престижную литературную премию. Днепр Час (рос.). Процитовано 21 листопада 2024.

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia