Раковський Олександр Сергійович

Олександр Раковський
Раковський Олександр Сергійович
 Старшина
Загальна інформація
Народження2 липня 1993(1993-07-02)
Висока Піч, Житомирський район, Житомирська область, Україна
Смерть7 березня 2022(2022-03-07) (28 років)
Київська область, Україна
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
ПохованняВисока Піч
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби2014—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 95 ОДШБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Раковський.

Олександр Сергійович Раковський — старшина Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Народився 2 липня 1993 року в селі Висока Піч (з 2020 року — Тетерівська сільська громада) Житомирського району Житомирської області.

Закінчив місцеву загальноосвітню школу, вступив до Житомирського ПТУ№ 6. Тут він здобув професію електрозварювальника. Декілька років працював за професією. З початком війни на сході був призваний на військову службу до ЗС України. Починаючи з 2014 року неодноразово перебував на Донбасі в складі АТО та ООС. Служив у 26-й артилерійській бригаді, якій у травні 2019 року було присвоєно ім‘я генерал-хорунжого Романа Дашкевича. У 2016 році перевівся до 95-тої окремої десантно штурмової бригади в місті Житомир. У червні 2020 році звільнився з військової служби. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій у складі 95 ОДШБр. Старшина військової служби за контрактом.

Загинув вранці 7 березня 2022 року в результаті авіаудару в боях на Київщині. Чин прощання із загиблим проходив 13 березня 2022 року у рідному селі Тетерівської сільської громади на Житомирщині. Разом із ним також були поховані земляки — старший лейтенант Олександр Шеров та старший солдат Тарас Іваницький, які загинули разом[1][2][3].

Нагороди

  • Відзнака 26-та окрема артилерійська бригада імені генерала-хорунжого Романа Дашкевича
  • Медаль « За взірцевість у військовій службі»
  • Медаль « Учасник АТО»
  • Медаль « Учасник АТО»
  • Медаль « 20 років високомобільні десантні війська України. Ніхто крім нас!»
  • Медаль « 95 Окрема Десантно — Штурмова бригада»
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки

  1. ↑ На Житомирщині попрощалися з загиблими в боях військовослужбовцями. Суспільне (укр.). 13 березня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
  2. ↑ На Житомирщині попрощалися з загиблими в боях військовослужбовцями. Новини Рівне (укр.). 13 березня 2022. Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
  3. ↑ Кучерява, Вікторія (19 квітня 2022). Старший солдат Тарас Іваницький: захищав Україну до останнього подиху. РІО Бердичів (укр.). Процитовано 5 вересня 2022.
  4. ↑ Президент відзначив державними нагородами захисників України. Арміяinform (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.

Джерела