Раджа-Ампат (острови)

Раджа-Ампат
Країна	Індонезія
Адміністративна одиниця	Південно-Західне Папуа^d
Часовий пояс	UTC+9
Розташовується на водоймі	Молуккське море
Статус спадщини	Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]
Площа	40 000 км²
Критерій Світової спадщини (2005)	(vii)^d і (x)^d
Раджа-Ампат у Вікісховищі

Раджа-Ампат (індонез. Kepulauan Raja Ampat, букв. «Чотири Королі») — архіпелаг в Індонезії, що лежить біля північно-західного краю півострова Чендравасіх на острові Нова Гвінея. Архіпелаг складається з понад 1500 малих островів, рифів і мілин, що оточують чотири головні острови Місоол, Салаваті, Батанта та Вайгео, а також менший острів Кофіау.

В адміністративному відношенні архіпелаг входить до складу провінції Південно-Західне Папуа. Більшість островів складають регентство Раджа-Ампат, яке відокремили від регентства Соронг у 2004 році. Регентство охоплює близько 70,000 квадратного кілометра (27 миля^2) суші та моря та має населення 64 141 осіб за переписом 2020 року.[1] Проте південна половина острова Салаваті не є частиною цього регентства, а належить до регентства Соронг.

Історія

Назва Раджа-Ампат (Раджа означає король, а емпат означає чотири) походить з місцевої міфології, що розповідає про жінку, яка знайшла сім яєць, за однією версією цією жінкою була Бокі Табай, дочка Аль-Мансура з Тідорае та дружина Гурабесі. З трьох яєць народилися чоловіки, які стали королями, які зайняли острови Раджа-Ампат, четвертий оселився у Вайгамі, але пізніше мігрував до Калімурі на Серамі. За іншою версією, з п'ятого яйця вилупилася жінка Пін Тейк, яка згодом оселилася на острові Біак, вийшла заміж за Манар Макері й пізніше народила Гурабесі. З шостого яйця вилупився дух, тоді як сьоме яйце не вилупилося і перетворилося на камінь, і йому поклонялися як королю в Калі Раджа на Вайгео.[2]

Першим європейцем, що висадився на островах був португальський мореплавець Жоржі де Мінезіш у 1526 році по дорозі з Біака та Вайгео до Хальмахери.

До того у 15 столітті на островах Раджа-Ампат поширився іслам через політичні та економічні контакти з султанатом Бачан.[3] Впродовж 16-го і 17-го століть Тідорський султанат на Малуку мав тісні економічні та політичні зв'язки з островами.[3][4]

Як наслідок цих зв'язків Раджа-Ампат вважався частиною Тідорського султанату. Після того, як голландці вторглися в Малуку, на острови почали претендувати Нідерланди.

Англійський дослідник Вільям Дампір дав своє ім'я протоці Дампір, яка відокремлює острів Батанта від острова Вайгео.

Екологія

Острови є частиною екорегіону дощових лісів Фогелькопу та Ару. Дощові ліси, що вкривають острови, є природним середовищем існування для багатьох видів птахів, ссавців, рептилій і комах. Два види райських птахів — дивоптах червонохвостий (Paradisaea rubra) і дивоптах-білозір синьоголовий (Diphyllodes respublica), є ендеміками островів Вайгео, Гам і Батанта.[5]

Пальма Wallaceodoxa raja-ampat, що відкрита у 2014 році, є ендеміком островів Раджа-Ампат.[6]

Примітки

1. Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
2. Mansoben, Johszua Robert (1995). Sistem Politik Tradisional Di Irian Jaya. Jakarta: LIPI - RUL 1995. с. 232—246. ISBN 979-8258-06-1.
3. Wanggai, Toni V. M. (2008). Rekonstruki sejarah umat Islam di tanna Papua [Reconstruction of the History of lslam in Papua]. Syariff Hidayatullah State Islamic University Jakarta (in Indonesian). Retrieved 2022-03-13.
4. Slama, Martin (2015), «Papua as an Islamic Frontier: Preaching in 'the Jungle' and the Multiplicity of Spatio-Temporal Hierarchisations», From 'Stone-Age' to 'Real-Time': Exploring Papuan Temporalities, Mobilities and Religiosities, ANU Press, pp. 243—270, ISBN 978-1-925022-43-8
5. Charles R. 2019 Paradise Birds from New Guinea
6. Heatubun, Charlie D.; Zona, Scott; Baker, William J. (2014). Three new genera of arecoid palm (Arecaceae) from eastern Malesia. Kew Bulletin. 69 (3). doi:10.1007/s12225-014-9525-x.

Посилання

• Bird's Head Seascape
• Raja Ampat dive sites, map, videos and pictures