Равицький Микола Петрович

Микола Петрович Равицький
Народився	29 січня 1921(1921-01-29) Сорочанове
Помер	8 травня 1998(1998-05-08) (77 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	театральний режисер
Alma mater	Київський театральний інститут
Партія	КПРС
Діти	Равицький Ігор Миколайович
Нагороди
Звання

Мико́ла Петро́вич Рави́цький (* 29 січня 1921, Сорочанове — 8 травня 1998, Київ) — радянський український театральний режисер. Батько режисера Ігора Равицького.

Біографія

Народився 29 січня 1921 року в селі Сорончаковому (нині Бобринецького району Кіровоградської області). Член ВКП(б) з 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні.

1950 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого (педагоги В. Неллі та В. Вільнер).

• У 1950–1958 роках працював режисером Івано-Франківського українського музично-драматичного театру імені І. Франка;
• У 1958–1970 роках — головний режисер Херсонського українського музично-драматичного театру;
• У 1970–1974 роках — режисер Запорізького театру імені Миколи Щорса;
• У 1975–1979 роках — режисер Київського театру юного глядача.

Могила Миколи Равицького

В 1973–1975 роках — начальник управління театрів Міністерства культури УРСР, з 1979 року — директор київського театру «Дружба».

Помер 8 травня 1998 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Постановки

Серед вистав:

• «Маруся Богуславка», «За двома зайцями» М. Старицького;
• «Кассандра» Лесі Українки;
• «Крила», «Мої друзі» О. Корнійчука;
• «Сині роси» М. Зарудного;
• «Шалені гроші» О. Островського;
• «Третя патетична» М. Погодіна;
• «Потомки запорожців» О. Довженка;
• «З коханням не жартують» П. Кальдерона.

Спектакль «Дикий Ангел» О. Коломійця здійснив у Грузинському драматичному театрі імені О. Цуцунаве (Махарадзе).

Відзнаки

• народний артист УРСР з 1967 року;
• нагороджений:
  • орденами Червоної Зірки (14 квітня 1958), Вітчизняної війни 1 ступеня (6 квітня 1985);
  • медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (9 травня 1945)[1].

Примітки

1. Память народа [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 219—220.
• Равицькі // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 498.