РД-250
Ракетний двигун РД-250 (Індекс ГРАУ 8Д518) — це базова версія сімейства двокамерних рідинних ракетних двигунів, що включав модифікації РД-250, РД-251, РД-252, РД-261, РД-262. Двигуни використовували висококипляче двокомпонентне паливо: несиметричний диметилгідразин (також НДМГ, гептил) та тетраоксид азоту, часто називали НДМГ+АТ. РД-250 був розроблений ОКБ-456 для міжконтинентальної балістичної ракети Р-36 виробництва ПО «Південмаш». Модифікації двигуна також використовувалися в носіях Циклон-2 і Циклон-3, передбачалося використання в проекті Циклон-4 . Хоча всі великі проекти з використанням РД-250 та його модифікацій були припинені, станом на 2017 рік найбільш досконалі модифікації двигуна були заявлені ПО «Південмаш» як актуальні та що перебувають на виробництві[2][3]. ІсторіяІніціатива розробки проекту нового сімейства МБРР із ракетними двигунами, що використовують висококиплячі компоненти ракетного палива (гептил і АТ), належала ОКБ-586, яким керував М. К. Янгель[4]. На їхнє замовлення, починаючи з 1955, року розроблялися проекти РД-251 і РД-252 в ОКБ-456, провідним конструктором був М. Р. Гнесін. Проект РД-251 був двигуном, що складається з трьох двокамерних блоків РД-250, проект РД-252 являв собою один двокамерний двигун, конструктивно уніфікований із двигунами РД-251. Завдяки високому ступеню уніфікації розробка обох проектів була практично одночасною. Двигуни пройшли остаточні випробування в 1967 році і були прийняті на озброєння у складі ракетного комплексу Р-36, поступово замінюючи ракети на кріогенних видах палива[4]. Виробництво здійснювалося заводом № 586. У міру накопичення практичного досвіду експлуатації та постановки нових завдань у конструкцію основного двигуна вносилися зміни. Для ракети Р-36орб, що дозволяла виводити ядерні боєголовки на низьку навколоземну орбіту[5], було зроблене доопрацювання, що отримало назву РД-250М (блок із трьох РД-250М називався РД-251М). Також РД-251М і РД-252 використовувалися як двигуни першого та другого ступеня відповідно в проекті Циклон-2. Для ракети-носія Циклон-3 ВО «Південмаш» були випущені модифікації для обох ступенів, що отримали назви РД-261 (двигун першого ступеня, що складався з трьох РД-250ПМ) і РД-262 (двигун другого ступеня, модифікований РД-252). РД-261 та РД-262 використовувалися на ракетах-носіях Циклон-3 аж до закінчення проекту у 2009 році. Пізніше ці двигуни планувалися як маршові двигуни першого і другого ступеня у спільному українсько-бразильському проекті Циклон-4, згорнутому через брак фінансування. Станом на 2017 рік двигуни РД-261 та РД-262 випускалися ПО «Південмаш»[2][3]. У 2017 році, після випробувань КНДР ракети Хвасон-14, ряд західних фахівців та видань висловили припущення, що двигуни сімейства РД-250 могли опинитися у розпорядженні фахівців ракетної програми КНДР у вигляді промислових зразків або у вигляді технічної документації. Такий висновок було зроблено на підставі вивчення відкритих даних, у тому числі офіційно опублікованих кадрів стендового випробування в КНДР новітнього ракетного двигуна[6]. Модифікації
Блоки двигунів
ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia