1570 року вперше згадується православна церква в селі[2]. На Варшавському сеймі 1659 року містечко Піщатичі було надане у володіння українському козацькому дипломатові Павлові Тетері[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1833 вірян[3].
За польськими підрахунками станом на 27 червня 1947 року, у громаді Піщаць налічувалося 9 українців, які підлягали виселенню у північно-західні воєводства згідно з планом депортації українського населення у рамках операції «Вісла»[6].
↑Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 169.(пол.)
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.