Пам'ятник жертвам депортації нині зниклого села Волошки під час операції «Вісла», встановлений біля церкви в ЗагоровіПравославний цвинтар
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].
За польськими підрахунками станом на 27 червня 1947 року, у громаді Загорів налічувалося 387 українців, які підлягали виселенню у північно-західні воєводства згідно з планом депортації українського населення у рамках операції «Вісла»[7]. У 1947 році під час операції «Вісла» польська армія виселила зі Загорова на щойно приєднані до Польщі терени 254 українців[4]. Деяким з виселених пізніше вдалося повернутися зі заслання[8].
За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 24 будинки та 153 мешканці, з них 69 чоловіків та 84 жінок[6]. Попри те, що серед жителів села було 151 православний і 2 християни інших конфесій, влада записала усіх 153 жителів поляками і жодного українцем[6].
У 1943 році в селі мешкало 421 українець та 184 поляки[4].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
120
24
77
19
Жінки
127
32
56
39
Разом
247
56
133
58
Культура
У 2008 і 2009 роках Загорів був одним з місць проведення фестивалю української культури «Підляська осінь»[10][11].
Особистості
Народилися
Степан Демчук (1934—2008) — український письменник і перекладач у Польщі.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
