Піти по-англійськи

«Піти по-англійськи» — фразеологізм, що означає піти непомітно, не попрощавшись, в значенні, що негативно оцінюється, вчинити неввічливо, нехтуючи громадськими правилами поведінки. Стереотип потрапив з французької мови (фр. filer à l'anglaise, partir à l'anglaise). Аналогічний вираз (англ. take French leave) існує в англійській мові, але з протилежним значенням щодо національної приналежності — французів. Вираз «піти, не попрощавшись», що негативно чи іронічно оцінює поведінку представників різних націй, які часто ворогували протягом історії, має місце в багатьох культурах, у тому числі не тільки в англо-французькому розумінні, а й у локальних варіантах.

Походження

У грудневій статті 1825 філадельфійського видання National Gazette and Literary Register йдеться про те, що сенатор від штату Міссурі Мартін Палмер взяв «французьку відпустку» (French leave, поїхав без попередження) і «поїхав до Техасу» (іншими словами, зник без вістки[1])

Походження стереотипного висловлювання щодо сусіднього народу, з яким протягом століть існували конфронтаційні відносини, має місце у різних культурах. Наприклад, назва презервативу, венеричних захворювань (сифіліс — «італійська», «неаполітанська», «французька», «англійська», «іспанська», «польська» хвороба) і т. д.[2] Поява звороту «піти, не попрощавшись» в англійській мові часто пов'язують з часами Семирічної війни (1756—1763), у зв'язку з тим, що французькі солдати нібито були схильні залишати поле бою, свої підрозділи[3]. У зв'язку з цим пізніше виникло сленгове поняття French leave — прогул, у військовому жаргоні — самовільна відлучка[2]. Дослідники висувають припущення, що to take French leave — «піти по-французьки» — можливо виникло на основі французького звичаю середини XVIII століття залишати світські заходи (бали, обіди і т. д.), не попрощавшись з господарями будинку, організаторами[4]. У країнах англійської культури під висловлюваннями типу «французька відлучка, канікули» розумівся також стереотип про легковажну, непостійну поведінку французів[5].

Аналогічна, але протилежна за спрямованістю оцінка поведінки сусідів поширилася і у Франції, де вираз «піти не попрощавшись» навпаки закріпився щодо представників англійської нації. Воно означало піти непомітно, без попередження, що несло негативну оцінку: вчинити не відповідно до прийнятих правил поведінки. Появу французького висловлювання багато хто відносить до 1890 року, а 1898 року енциклопедичний словник французької Nouveau Larousse illustré вже виводив його з англійської традиції, коли гості йшли з балу особисто не попрощавшись з господарями [4] . Деякі дослідники пояснюють, що подібний вираз став застосовуватися ще в 1500-х роках щодо недобросовісних боржників відомих як les Anglais[6].

Ще за однією версією виникнення ідіоми пов'язують з 1830 роками і з лордом Генрі Сеймуром (Henry de Seymour, 1805—1859), відомим у Франції того часу паризьким денді та засновником паризького Жокей-клубу. Здебільшого його популярність ґрунтувалася на екстравагантній поведінці, навіжених витівках. Так, одна з найбільш улюблених його витівок полягала в тому, щоб найнявши фіакр, переодягнувшись і зайнявши місце кучера, влаштувати безлад на вулиці, після чого втекти і сховатися серед роззяв, із задоволенням спостерігаючи за влаштованим стовпотвором на проїжджій частині. Ще одне пояснення відсилає до тлумачення filer à l'anglaise до кримінальної субкультури, де ще в XIX столітті словосполучення означало «піти, як злодій» (від дієслова anglaiser, синонімічного voler — вкрасти, обікрасти)[3][6].

Крім того, французький фразеологізм має на увазі поширену думку про неуживливий, нетовариський характер англійців [5] . З часом із французького вживання (filer à l'anglaise, partir à l'anglaise) він поширився в Європі, закріпившись у багатьох мовах, у тому числі й в українській. У різних культурах існують не тільки висхідні до франко-англійських взаємини стереотипи, але й локальні висловлювання аналогічного характеру. Так, у франкоканадців це partir eu Sauvage («піти як індіанці/дикуни»), у мальтійців «піти як жителі острова Гоцо», у німців, крім негативно оцінюваної поведінки французів — sich auf französisch empfehlen — і поляків, зафіксовано подібне висловлювання щодо голландців — der Holländer machen («зробити голландця»).

Приклади різними мовами

Примітки

  1. ↑ GTT. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. ↑ а б Березович, 2008, с. 58—59.
  3. ↑ а б Скоробогатова, 2015, с. 68—69.
  4. ↑ а б Скоробогатова, 2015, с. 68.
  5. ↑ а б Энциклопедия читателя, 1999, с. 757.
  6. ↑ а б frenchalliancerale (18 листопада 2020). Filer à l'anglaise. af-raleigh (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.

Література

  • Березович Е. Л. Славянское языкознание. XIV Междунар. съезд славистов (Охрид, 10—16 сентября 2008 г.). Доклады российской делегации. — М. : Индрик, 2008. — С. 44—68. — ISBN 978-5-85759-474-2.
  • Пруст, Марсель. Пленница // В поисках утраченного времени / Пер. с фр. А. Франковского. — М. : Альфа-книга, 2009. — Т. 2. Содом и Гоморра. Пленница. Беглянка. Обретённое время. — С. 415—750. — (Полное собрание в двух томах) — ISBN 978-5-9922-0403-2.
  • Сахно С. Л. Что называют русским русские и иностранцы // Русская речь. — 1992. — № 2 (25 грудня). — С. 106—108. — ISSN 0131—6117.
  • Скоробогатова Т. И. Блики истории во французской фразеологии. Словарь-справочник историко-этимологических толкований. — Ростов-на-Дону : Издательство РИПК и ППРО, 2015. — 154 с. — ISBN 978-5-7212-0543-9.
  • Энциклопедия читателя: Литературные, библейские, классические и исторические аллюзии, реминисценции, темы и сюжеты, мифологические и сказочные герои, литературные маски, персонажи и прототипы, реальные и вымышленные топонимы, краткие биографии и рекомендуемые библиографии / Под ред. Ф. А. Еремеева. — Екатеринбург : Издательство Урал, ун-та, ИД «Сократ», 1999. — Т. 1. А—Д. — 792 с.
  • Proust, Marcel. À la recherche du temps perdu. — Editions Humanis, 2014. — (Classiques) — ISBN 979-1021900059.

Посилання