uk %D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82

Піраргірит
Піраргірит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d]
Абревіатура	Pyg
Хімічна формула	Ag₃SbS₃
Nickel-Strunz 10	2.GA.05
Dana 8	3.4.1.2
Ідентифікація
Сингонія	тригональна сингонія
Твердість	2,75 ± 0,3
Інші характеристики
Названо на честь	срібло (давньогрецька мова),; вогонь (давньогрецька мова)
	Піраргірит у Вікісховищі

Піраргірит, пірарґірит, (рос. пираргирит; англ. pyrargyrite; нім. Pyrargyrit m) — мінерал, стибієва сульфосіль срібла. Синоніми: червоне срібло, рубінова обманка, срібна обманка, стибієво-срібна обманка, руда срібна темно-червона.

Етимологія та історія

З 16 століття руду, що містила піраргірит, мала вражаючий червоний колір, сліпучий блиск і високий вміст срібла майже 60 % називали Rotvalid або Rotvaliderz.

За словами Авраама Ґоттлоба Вернера (1749—1817), з 1789 року розрізняють темно- та світло-червону руду^[6], але лише в 1804 році французький хімік Жозеф Пруст (1754—1826) зміг уточнити за допомогою свого хімічного аналізу, що червона руда містить стибій (темний, Ag₃SbS₃) і арсен (світлий, Ag₃AsS₃) — двох різних мінералів.^[7]

У 1831 році німецький мінералог, геолог Ернст Фрідріх Глокер (1793—1858) ввів назву піраргірит для темно-червоної руди, яка діє й донині, — на основі двох давньогрецьких слів πῦρ, що означає «вогонь» і ἄργυρος, що означає «срібло».

Загальний опис

Хімічна формула: Ag₃SbS₃. Містить у своєму складі 59,76 % Ag. Sb може ізоморфно заміщатися As у співвідношеннях Sb: As до 3:1.

Кристалізується в тригональній сингонії. Піраргірит утворює зернисті агрегати, вростки в бляклих рудах, галеніті і ін. мінералах, рідше зустрічається у вигляді кристалів ромбоедричного або скаленоедричного габітусу розміром до 10 см. Колір темно-червоний до чорного з червонуватим відтінком. Просвічує, в тонких шарах прозорий. Блиск алмазний. Спайність середня за ромбоедром. Тв. 2—2,5. Густина 5,8. Дуже крихкий. Характерна пурпурно-червона риска. Поширений в середньотемпературних гідротермальних поліметалічних родов. Великих скупчень не утворює. Асоціація: срібло, акантит, тетраедрит, інші сульфосолі срібла, кальцит, доломіт, кварц.

Розповсюдження

Зустрічається спільно з бляклими рудами, арсенідами кобальту і нікелю, пруститом, селенідами. У значних кількостях присутній в низькотемпературних срібно-поліметалічних гідротермальних родовищах (Пачука, Гуанахуато, Мексика; Потосі, Болівія; Чаньярсільо, Чилі), де асоціює з галенітом, самородним сріблом, пруститом, сульфосолями стибію і свинцю.

Важливий компонент срібних руд. Інші знахідки: Гарц (Саксонія, ФРН), Пршибрам (Чехія), Банська Штявниця (Словаччина), Колькіхірка (Перу). В Україні знайдений у Подніпров'ї.

Див. також

Примітки

↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057 d:Track:Q16917772 d:Track:Q1356348
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213
↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937 d:Track:Q6395268 d:Track:Q2463831
↑ mineralienatlas.de
d:Track:Q1936589
↑ ^а ^б Glocker E. F. Handbuch der Mineralogie — N: 1831.
d:Track:Q2090 d:Track:Q74474 d:Track:Q30138711
↑ Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 304.
↑ Helmut Schröcke, Karl-Ludwig Weiner: Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. de Gruyter, Berlin; New York 1981, ISBN 3-11-006823-0, S. 284—287.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Піраргірит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Піраргірит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Pyrargyrite in the Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/pyrargyrite.pdf
Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. I, 362—366.

Посилання

Портал «Геологія» Портал «Мінералогія»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057 d:Track:Q16917772 d:Track:Q1356348

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q72610003"_data-entity-id="Q15221937"><i_class="wef_low_priority_links">Ralph&nbsp;J.,_Nikischer&nbsp;T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy</i>_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]</div>-3] Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937 d:Track:Q6395268 d:Track:Q2463831

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q1936589">[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936589]]</div>-4] ralienatlas.de
d:Track:Q1936589

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q30138711"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернст_Фрідріх_Глокер|Glocker&nbsp;E.&nbsp;F.]]</i>_[[:d:Q30138711|Handbuch_der_Mineralogie]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Нюрнберг|N]]:_1831.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2090]][[d:Track:Q74474]][[d:Track:Q30138711]]</div>-5] а ^б Glocker E. F. Handbuch der Mineralogie — N: 1831.
d:Track:Q2090 d:Track:Q74474 d:Track:Q30138711

[6] Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 304.

[7] Helmut Schröcke, Karl-Ludwig Weiner: Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. de Gruyter, Berlin; New York 1981, ISBN 3-11-006823-0, S. 284—287.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Піраргірит