Більшість трав'янистих півоній зазвичай 0,5–1,5 м заввишки, деякі кущові й деревні сягають 1,5–3 м заввишки.
Мають шишковидно потовщене коріння.
Листки — чергові, великі, двічі-, тричі- перисторозсічені. Під квітками листки зазвичай дрібніші й більш скупчені, поступово переходять у чашолистики.
Квітки півоній — великі, двостатеві, одиночні; білого, жовтого, жовтогарячого, рожевого і червоного кольорів з відтінками. Складаються з 5—8 і більше пелюсток, велика кількість тичинок. Від 2 до 5 язиковидних маточок.
Плід — багатолистянка, що містить декілька великих лискучих насінин.
Півонії широко використовують як декоративні квіти — в озелененні, для зрізування та зимової вигонки. Здавна відомі також лікарські властивості півоній.
Люди здавна культивують півонії. Натепер є сотні сортів цих квітів. Сорти півоній розрізняються розмірами й формами, забарвленням, будовою квіток, тривалістю цвітіння тощо.
За будовою квіток сорти півоній ділять на немахрові з одним рядом широких пелюсток («Golden Glow»), напівмахрові («Легіон Ханкор»), японські («Moon of Nippon») та анемоновидні («Лонгфелло»), махрові напівкулясті («Діамантовий розсип»), розовидні («Роберт Оутен») і корончаті («Канзас»).
Півонії надають перевагу добре освітленим і прогрітим сонцем ділянкам, також стійкі до легкого затінку. Для висадки півонії посадкову яму треба підготувати заздалегідь — на дно викладають дренаж з битої цегли або великого гравію, засипають 20—25 кг органічних добрив, які ретельно перемішують із землею, далі поливають яму й за потреби додають ґрунт.
Назва півонії пов'язана з Давньою Грецією, а про виникнення самої квітки розповідає поетичний міф з метаморфозою. Згідно з міфом, у прадавні часи жив на землі талановитий лікар Пеан (Пеон), учень Асклепія, який вправно гоїв рани як богів (Ареса та Аїда[5]), так і простих смертних. Майстерність учня породила заздрощі вчителя, і він задумав його позбутися. Але Зевс не допустив цього, перетворивши вправного лікаря на квітку, яку ми зараз знаємо як півонія. У більшості європейських мов назва квітки походить від імені давньогрецького міфічного персонажа.
Лікарські властивості півонії, про які йдеться ще в давньогрецькому міфі про її походження, відомі в Європі здавна: давньоримськийфілософ І ст. до н.е. Пліній Старший нараховував з два десятки захворювань, які лікують за допомогою кореневища півонії лікарської (Paeonia officinalis).
У Китаї півонія є національною квіткою, що їй приписують магічні властивості захисту від темних сил. Завдяки також і цьому, зображення півонії є одним з найпопулярніших у китайському традиційному образотворчому мистецтві.
Назву квітки вживають у порівняннях, вказуючи на червоний колір: «Стала червона, як піон» (С. Васильченко «Талант»), «... мовив гостро Юрко, все ще червоний як піон» (В. Шевчук, «Горбунка Зоя»), «І прибіг такий щасливий, весь червоний, як піон» (Г. Удовиченко, «Мільйонер»).
↑Піво́нія піон // Н. Хобзей, О. Сімович, Т. Ястремська, Г. Дидик-Меуш. Лексикон львівський: поважно і на жарт. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009 (Серія “Діалектологічна скриня”). — С. 438.
