Південна Луангва

Південна Луангва
	13°00′ пд. ш. 31°30′ сх. д. / 13° пд. ш. 31.5° сх. д.
Країна	Замбія
Розташування	Східна провінція
Площа	9050 км²
Висота над р. м.	586 м
Засновано	1938
	Південна Луангва (Замбія)
	Південна Луангва у Вікісховищі

Південна Луангва (англ. South Luangwa National Park) — національний парк на сході Замбії. Знаходиться за 250 км на північний схід від столиці країни Лусаки. Площа становить 9050 км². Розташований у басейні річки Луангва.

Фауна

У Національному парку Південна Луангва трапляється близько 60 видів ссавців і до 400 видів птахів. Концентрація тварин, що мешкають в долині річки Луангва і її приток, вважають найвищою в Африці. Серед ссавців найчисленнішими є слони, леви, леопарди, буйволи, павіани, зебри, жирафи. Стада слонів, які мешкають у Південній Луангві можуть налічувати до 70 особин. Сьогодні Південна Луангва одне з місць, де найшвидше відновлюється популяція слонів .^[1]

Луки Луангви стали місцем годівлі для численних видів антилоп, буйволів та інших травоїдних. Тут збереглася велика популяція чорного носорога.

У національному парку багато водойм, у яких живуть крокодили та бегемоти. В парку проживає найбільша у світі популяція гіпопотамів. Під час сухого сезону перенаселена гіпопотамами річка стає місцем конфліктів і бійок за річку, що сильно пересихає.^[1]

В період дощів, з січня по березень, сюди прилітає велика кількість перелітних птахів. З пернатих мешканців національного парку можна відзначити вінценосних журавлів, степових орлів, пеліканів, марабу, великих чорних та білих чапель і безліч інших видів птахів.

Історія

Спочатку він був створений як заповідник Луангва в 1904 році. Британський природоохоронець Норман Карр вплинув на створення національного парку Південна Луангва. Людина, яка випередила свій час, Норман Карр зламав шаблон сафарі з полюванням і створив природоохоронний туризм. ^[1]

У 1950-х роках він переконав верховного вождя виділити частину племінної землі як мисливський заповідник і побудував перший відкритий для публіки табір для спостереження за дичиною в Північній Родезії (нині Замбія). Гості знімали тварин на камери, а не вбивали їх рушницями; таким чином Південна Луангва стала домом для фотографічного та пішохідного сафарі. Прибуток від цього віддаленого фотографічного табору в буші повернувся громаді.^[2]