Проходить стародавньою дорогою з Таллінна до Пярну.
Від середини 1930-х років забудовувалося за спеціально розробленими містобудівними планами[5], тут побудовано перші естонські «хмарочоси»(1934)[6].
Під час німецької окупації[en] (1941—1944) вулиця називалася німецькою — Pernausche Straße.
Після закінчення Німецько-радянської війни в старій частині шосе зведено нові будівлі — кінотеатр «Космос» (1964), житловий будинок колгоспу імені Кірова (1977), Будинок друку (1972), а також кілька п'ятиповерхових житлових будинків.
На ділянці шосе за віадуком через залізницю знесено більшу частину дерев'яної житлової забудови, її змінили багатоквартирні 4-5-поверхові будинки, а далі до межі міста — нові корпуси низки промислових підприємств: Електротехнічного заводу ім. Пегельмана[et], фабрики «Калев[en]», Експериментальної лижної фабрики «Динамо», Талліннського комбінату молочних продуктів, ВО «Силікат», підприємства Кооператор тощо.
будинок 6 — житловий будинок із комерційними приміщеннями, пам'ятка культури (1933)[9];
будинок 10 — житловий будинок із комерційними приміщеннями, пам'ятка культури (1912). Від 1953 року в ньому розташовується Міністерство культури Естонії[10];
будинок 59 — будівля, зведена 2022 року, в якій розмістилася Талліннська школа музики та балету, що об'єднала в собі три школи: Талліннську Музичну середню школу, Талліннську Балетну школу та Талліннську музичну школу імені Георга Отса[12];
будинок 67 — Таллінський палац одружень, пам'ятка архітектури (1910 рік)[13];
↑Tallina Linnavolikogu (6.10.2016). Tallinna kohalike teede nimekiri. Õigusaktid. Tallinn(ест.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.