Пушкін Георгій Максимович

Пушкін Георгій Максимович
рос. Георгий Максимович Пушкин
Народився3 лютого 1909(1909-02-03)
село Мала Коноплянка Смоленської губернії, тепер Новодугінського району Смоленської області, Російська Федерація
Помер2 квітня 1963(1963-04-02)[1] (54 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик, дипломат
Посадапосол Радянського Союзу в Угорщиніd
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пушкін.

Георгій Максимович Пушкін (3 лютого 1909(19090203), село Мала Коноплянка Смоленської губернії, тепер Новодугінського району Смоленської області, Російська Федерація — 2 квітня 1963, Москва) — радянський діяч, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Німецькій Демократичній Республіці, Угорщині та Словаччині, завідувач відділу інформації ЦК КПРС. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1961 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1963 роках.

Життєпис

Трудову діяльність розпочав у 1924 році.

У 1931 році закінчив Московський інститут народного господарства імені Плеханова.

З 1931 року — співробітник планових органів Сибіру в місті Новосибірську, керівник групи Управління народногосподарського обліку при РНК Російської РФСР.

У 1937 році закінчив Інститут дипломатичних і консульських працівників Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

У 1937—1939 роках — співробітник II-го Західного, Центральноєвропейського відділів Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У січні 1940 — 23 червня 1941 року — повноважний представник — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Словаччині.

У 1941—1942 роках — заступник завідувача IV-го Європейського відділу Народного комісаріату закордонних справ СРСР. У 1942 році — завідувач III-го Європейського відділу Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

У 1942—1944 роках — генеральний консул СРСР в Урумчі (Китай).

У 1944—1945 роках — політичний радник Союзної контрольної комісії в Угорщині.

1 жовтня 1945 — 28 червня 1949 року — надзвичайний і повноважний посланець — посол (з 1948 року) СРСР в Угорщині.

У червні — жовтні 1949 року — завідувач відділу Міністерства закордонних справ СРСР, одночасно голова Комітету радіомовлення Ради міністрів СРСР.

16 жовтня 1949 — 26 травня 1952 року — глава дипломатичної місії СРСР у Німецькій Демократичній Республіці (НДР).

У травні 1952 — квітні 1953 року — заступник міністра закордонних справ СРСР.

У квітні 1953 — 1954 року — завідувач відділу країн Середнього і Близького Сходу, завідувач III-го Європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР, член Колегії МЗС СРСР.

У 1954—1955 роках — верховний комісар СРСР у Німецькій Демократичній Республіці.

14 липня 1954 — 21 лютого 1958 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Німецькій Демократичній Республіці.

У лютому 1958 — березні 1959 року — завідувач відділу інформації ЦК КПРС.

У березні 1959 — 2 квітня 1963 року — заступник міністра закордонних справ СРСР.

Помер 2 квітня 1963 року. Похований 4 квітня 1963 року в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б Munzinger Personen

Посилання