Путята Вишатич

Путята Вишатич (р. н. невід. — п. не раніше 1113) — воєвода, київський тисяцький (начальник народного ополчення, міський суддя) в часи князювання Святополка Ізяславича (1093-1113), син Вишати і брат Яна Вишатича.

Брав участь у Витечівському з'їзді 1100. У 1097 очолив військо Святополка, вислане проти князя Давида Ігоровича. В 1106 був учасником успішного походу проти половців. Можливо, займався лихварством. Двір Путяти було розгромлено під час Київського повстання 1113.

Див. також

• Вишатичі

Джерела та література

• Толочко О. П. Путята Вишатич [Архівовано 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 66. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)