Путь Андрій Леонтійович

Андрій Леонтійович Путь
Народився	26 лютого 1908(1908-02-26) Райки, Житомирська область
Помер	3 грудня 1994(1994-12-03) (86 років) Київ
Місце проживання	Київ
Країна	УРСР →  Україна
Діяльність	науковець, бандурист
Alma mater	Київський сільськогосподарський інститут
Галузь	зоологія, малакологія
Заклад	Інститут зоології АН УРСР
Науковий ступінь	кандидат біологічних наук
Нагороди	Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Андрій Леонтійович Путь (1908—1994) — український бандурист і зоолог, фахівець з прісноводних молюсків, кандидат біологічних наук (1956), старший науковий співробітник Інституту зоології у Києві.

Життєпис

Народився 26 лютого 1908 року в селі Райки (нині Бердичівський район, Житомирська область) у родині сільського ткача. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут, після чого працював агрономом в Райках.[1][2]

Змалку захоплювався національними піснями і танцями. У 1939 році придбав бандуру, вчився грати у відомого бандуриста Михайла Полотая.[1]

У 1942 році призваний в армію, брав участь у бойових діях протягом німецько-радянської війни, рядовий 27 гвардійської мотострілецької бригади, нагороджений орденами Червоної Зірки (1944) і Вітчизняної війни 1 ступеня (1985), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (1945)[3] та кількома ювілейними медалями (на фото у статті зі спогадами про нього зображений з 2 орденами і 8 медалями[4]).

Після війни навчався в аспірантурі і згодом працював у відділі палеозоології Інституту зоології АН УРСР (молодший науковий співробітник з 1950 року, згодом старший науковий співробітник). У 1956 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Прісноводні молюски УРСР».

Виділяв новий вид лунок, Theodoxus dniestroviensis Put' 1957, але в сучасній систематиці він не визнається і об'єднується з лункою річковою.[5]

Протягом багатьох років співав у хоровій капелі Академії наук УРСР.[1]

Брав участь в ансамблі кобзарів Київського міського товариства сліпих, виїздив у село Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області для вшанування пам'яті Остапа Вересая (1953).[1]

У 1968 році підписав лист на захист осіб, засуджених за антирадянську діяльність.[4]

Збирав і записував народну творчість, деякі записи зберігаються в фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.[1]

У 1987 році опублікував книгу «Пісні рідного села» з зібранням пісень, записаних у селі Райки.

Помер 3 грудня 1994 року в Києві.[2]

Деякі публікації

• Путь А. Л. 1954. Порівняльна колекція сучасних молюсків відділу палеозоології Інституту зоології АН УРСР. Збірник праць Зоологічного музею. 26: 97-118.
• Путь А. Л. 1957. До пізнання фауни прісноводних молюсків Української РСР. Труди Інституту зоології АН УРСР. 14: 90-110.
• Путь А. Л. 1967. Особенности географического распространения пресноводных моллюсков. Вестник зоологии. 2: 25-28.
• Путь А. Л. 1972. До вивчення лункових (Neritidae) України. Доповіді АН УРСР. Серія Б. 1: 78-83.
• Шнюков Е. Ф., Аленкин В. М., Путь А. Л., Науменко П. И., Иноземцев Ю. И., Скиба С. И. 1981. Геология шельфа УССР. Керченский пролив. Киев: Наукова думка. 160 c.
• Путь А. Л. 1987. Пісні рідного села. Київ: Музична Україна. 151 с. (пісні записані в селі Райки)
• Путь А. Л. 1990. Точна дата смерті невідома. Знання та праця. 9: 18–20. (про Т. М. Мовчанівського)

Примітки

1. Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с.
2. ЕСУ — Путь Андрій Леонтійович (2023)
3. Память Народа — Путь Андрей Леонтиевич
4. Ясиновський В. (24 липня 2017). Зазорів Піснею (спогади про А. Л. Путя). Грінченко-інформ. Архів оригіналу за 19 січня 2023.
5. MolluscaBase — Theodoxus dniestroviensis

Джерела

• Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с.
• Ясиновський В. (24 липня 2017). Зазорів Піснею (спогади про А. Л. Путя). Грінченко-інформ. Архів оригіналу за 19 січня 2023.
• ЕСУ — Путь Андрій Леонтійович (2023)
• Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 716 c.
• Історія Національної академії наук України. 1956—1960. ‒ Ч. 2: Додатки / НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. ‒ К., 2015. ‒ 1064 c.
• Память Народа — Путь Андрей Леонтиевич