uk %D0%9F%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B0-%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0

Пунта-Альта; ісп. Punta Alta
	Основні дані
	38°52′48″ пд. ш. 62°04′30″ зх. д. / 38.88° пд. ш. 62.075° зх. д.
Країна	Аргентина
Регіон	Буенос-Айрес
Столиця для	Коронель-Росалес (округ, муніципалітет)
Засновано	2 липня 1898 і 2 червня 2019
Населення	58 315 осіб (2010)
Висота НРМ	2 ± 1 м
Назва мешканців	puntaltense
Міста-побратими	Барчеллона-Поццо-ді-Готто, Кармело, Каусетеd
Телефонний код	(+54) 2932
Часовий пояс	UTC−3
Код IFAM	BUE029
GeoNames	3839982
OSM	r3302865 ·R
Поштові індекси	B8109
	Міська влада
Адреса	Rivadavia 580
Мер міста	Мар'яно Усет
	Мапа
	Пунта-Альта Пунта-Альта (Аргентина)
	Пунта-Альта Пунта-Альта (Буенос-Айрес (провінція)\|Провінція Буенос-Айрес)
	Пунта-Альта у Вікісховищі

Пу́нта-А́льта (ісп. Punta Alta) — місто в аргентинській провінції Буенос-Айрес, адміністративний центр округу Коронель-Росалес.

Історія

До XIX ст. місцевість, де нині знаходиться Пунта-Альта, була заселена переважно корінними народами. У лютому 1520 року узбережжя поблизу нинішньої Пунта-Альти відвідав один з кораблів експедиції Магеллана. 1828 року уряд Аргентини заснував у 20 км від сучасного місця розташування Пунта-Альти фортецю для захисту тодішнього кордону країни. Частина індіанців добре сприйняли прихід європейців і вступили до лав охоронців фортеці, решта була проти і впродовж багатьох років здійснювали напади на укріплення, грабуючи та вбиваючи жителів.

У вересні-жовтні 1832 року місцевість відвідав англійський натураліст Чарльз Дарвін під час своєї навколосвітньої подорожі, знайшовши там рештки велетенських викопних тварин — мегатерія (Megatherium), мегалонікса (Megalonyx), сцелідотерія (Scelidotherium), мілодона (Mylodon darwinii), макраухенії (Macrauchenia), токсодона (Toxodon darwinii). Також він описав місцевий ендемік — Neosparton darwinii.

30 листопада 1896 року уряд Аргентини ухвалив рішення розмістити у місцевості, де нині знаходиться Пунта-Альта, головний військовий порт країни. Спочатку роботи з побудови порту йшли повільно через труднощі з транспортуванням необхідних матеріалів, тому вирішено було швидкими темпами будувати залізничну гілку з Баїя-Бланки до будмайданчика. 26 вересня 1898 року залізниця запрацювала для вантажних перевезень, а 1 листопада — для пасажирських. Залізнична станція поблизу майбутнього військового порту отримала назву Пунта-Альта (ісп. Punta Alta — високий мис).

Після приходу залізниці робітники, які були задіяні у будівництві порту, переселилися в околиці станції. За декілька місяців навколо неї були зведені готелі, магазини, цегляні житлові будинки.

12 грудня 1910 року Пунта-Альта була поєднана новою залізничною гілкою з містом Росаріо.

1906 року влада Аргентини вирішила побудувати поряд з військовим портом ще й комерційний. Проект мала виконати французька компанія, яка планувала зробити його найбільшим морським вузлом транспортування зернових у Південній Америці. 1912 року розпочалися роботи, але через початок Першої світової війни вони були призупинені. 1922 року за добудову комерційного порту взялися власники залізничної гілки до Росаріо. У 1930-х порт Пунта-Альти доволі активно використовувався як альтернатива для порту Баїя-Бланки. Залізниця, військова база і порт стали основними роботодавцями початку ХХ ст. у місті і сприяли його швидкому розвитку і зростанню.

Пунта-Альта 1929 року
вул. Ірігоєна у 1930-ті

1945 року було створено новий округ провінції Буенос-Айрес під назвою Коронель-Росалес, адміністративним центром якого стало місто Пунта-Альта.

Після приходу до влади президента Перона розпочалася націоналізація підприємств з іноземним капіталом, 1947 року цей процес дійшов і до комерційного порту Пунта-Альти, який було передано у власність ВМС Аргентини, які демонтували там більшість обладнання, назвавши його застарілим. Залізничні гілки також стали занепадати. У 1960-х після того як порт перейшов у підпорядкування Головної адміністрації портів, там було збудовано інфраструктуру для прийому танкерів з нафтою, яка використовується й донині.

1958 було затверджено герб Пунта-Альти, 1965 року — гімн, 2002 року — прапор.

У часи диктатури в Аргентині (1976—1983) військова база у Пунта-Альті використовувалася як секретна в'язниця для опонентів режиму.

2010 року уряд Аргентини встановив вільну економічну зону для порту Пунта-Альти, завдяки чому його почали активно використовувати для вантажних перевезень^[1].

2015 року на території бази Пуерто-Бельграно було вирішено збудувати платформу для запуску ракет у космос^[2].

Економіка

Основною галуззю економіки міста Пунта-Альта є сільське господарство, переважно вирощування зернових (пшениці, ячменю, вівса). Незначну площу займають посіви олійних культур (сорго і соняшника). Овочівництво також не надто розвинене, у незначних обсягах вирощують томати, цибулю, мангольд, перець, гарбузи, печериці. Комерційне скотарство представлене переважно вирощуванням великої рогатої худоби м'ясних порід. Для домашнього споживання вирощують також овець і свиней. Також присутні бджільництво, кролівництво, птахівництво, вирощування шиншил.

Місто знаходиться на морському узбережжі, тому має розвинений промисловий вилов риби. Комерційно важливими видами є горбань, хек, акула, а також ракоподібні (Dendrobranchiata, креветки) і восьминоги.

У місті знаходиться близько 50 підприємств, переважно малих, продукція яких спрямована переважно на забезпечення місцевих потреб. Найважливішою галуззю промисловості Пунта-Альти є харчова. У місті знаходиться один з найбільших молокозаводів регіону. Також працюють млини і хлібозаводи, макаронні фабрики. Окрім харчової промисловості, працюють підприємства будівельної, металургійної, шкіряної, існують виробництва пластикових виробів, друкарні, меблеві фабрики.

Третинний сектор економіки представлений переважно структурами, пов'язаними з обслуговуванням військово-морської бази Пуерто-Бельграно^[en] і флоту загалом. Також розвинене транспортування нафти — 70 % нафти, яка ввозиться до Аргентини, проходить через місцевий порт. Окрім цього, Пунта-Альта і її околиці є важливим туристичним центром Аргентини, спрямованим переважно на внутрішній туризм.

Поблизу міста знаходиться вітрова електростанція.

Населення

Згідно з даними перепису 2010 року населення Пунта-Альти складає 58 315 осіб.

Транспорт

Основним видом транспорту для міста Пунта-Альта є автомобільний. З Буенос-Айреса до міста можна дістатися національними автошляхами № 249 і № 3. У місті працює автовокзал, звідки ходять міжміські рейси до різних населених пунктів Аргентини. Міський громадський транспорт Пунта-Альти представлений автобусами.

У місті діє морський порт Пуерто-Росалес, який після тривалого занепаду, у 2000-х відновив вантажні перевезення.

Поблизу міста знаходиться два аеропорти: аеропорт Пуерто-Росалес і аеродром Пунта-Альта.

Через Пунта-Альту проходить гілка залізниці, яка нині не використовується для пасажирських чи вантажних перевезень. Зупинний пункт у місті було остаточно знищено пожежею 2015 року.

Галерея

Центр міста згори
Арка до сторіччя міста і церква Діви Марії Луханської
Муніципальний історичний архів
Іспанська асоціація

Примітки

↑ Oliván, Mauricio (20 листопада 2015). Se registró un notorio aumento de la actividad en Puerto Rosales (іспанською) .
↑ Pineiro, Luis (20 листопада 2015). Asi plan espacial de Argentina para 2016 (іспанською) . Процитовано 9 березня 2018.

Посилання

[puerto-1] Oliván, Mauricio (20 листопада 2015). Se registró un notorio aumento de la actividad en Puerto Rosales (іспанською) .

[espacio-2] Pineiro, Luis (20 листопада 2015). Asi plan espacial de Argentina para 2016 (іспанською) . Процитовано 9 березня 2018.

[1]

[2]

Пунта-Альта