Разом з тирозинкіназами, протеїн-тирозин-фосфатази (англ.protein tyrosine phosphatases, PTPs) регулюють фосфорилювальний стан багатьох важливих сигнальних молекул, таких як родина МАР-кіназ. PTPs все частіше розглядаються як невід'ємний компонент каскадів сигнальної трансдукції, незважаючи на меншу вивченість та розуміння в порівнянні з тирозинкіназами.
PTPs беруть участь в регуляції багатьох клітинних процесів, не обмежуючись, але включаючи:
PTP-активність можна знайти в чотирьох білкових родин[6][7]
.
Посилання на всі 107 членів родини протеїн-тирозин-фосфатаз можна знайти в шаблоні в нижній частині цієї статті.
Клас I
PTPs класу I є найбільшою групою PTPs з 99 членів, які можуть бути розділені на
38 класичних PTPs
21 рецепторна PTPs
17 нерецепторних PTPs
61 VH-1-подібна фосфатаза, або фосфатаза з подвійною специфічністю (англ.dual-specific phosphatases, DSPs)
Ser/Thr та Tyrфосфатази з подвійною специфічністю є групою ферментів, як з Ser/Thr протеїн-фосфатазною, так і тирозин-специфічною протеїн-фосфатазною активністю й здатні каталізувати гідроліз фосфоефірного зв'язку в фосфотирозиновому, фосфосериновому/фосфотреоніновому амінокислотному залишку в широкого спектра фосфопротеїнів, включаючи ряд ферментів, які були фосфорильовані кіназами. Протеїн-фосфатази з подвійною специфічністю (DSPs) регулюють мітогенетичну трансдукцію сигналу і контролюють клітинний цикл.
Низько-молекулярні фосфатази, або кислі фосфатази діють білки з фосфорильованими залишками тирозину (pTyr), низько-молекулярні-арилфосфати й природні і синтетичні ацилфосфати[17][18].
PTPs класу II містить тільки одного члена, еритроцитарну кислу фосфатазу (ACP1,LMPTP).
Клас III
Cdc25 фосфатази (dTyr і/або dThr).
PTPs класу III містять три члена, cdc25 А, В, і С.
Клас IV
pTyr-специфічні фосфатази
Клас IV PTPs містить чотири члени, Eya1-4.
Цей клас, як вважають, еволюціонував окремо від інших трьох[19]
.
По локалізації
Ґрунтуючись на їх клітинної локалізації, протеїн-тирозин-фосфатази також класифікуються як:
рецепторні протеїн-тирозин-фосфатази, які є трансмембранними рецепторами й містять протеїн-тирозин-фосфатазні домени[20]. З точки зору структури, всі відомі рецепторні протеїн-тирозин-фосфатази утворені з змінної довжини позаклітинного домену, й наступних трансмембранного і С-кінцевого каталітичного цитоплазматического домену. Деякі з рецепторних протеїн-тирозин-фосфатаз містять повтори фібронектину типу III (FN-III), імуноглобулін-подібні домени, домени МАМ, або карбоангідраза-подібні домени в їх позаклітинної області. Загалом, цитоплазматична область містить дві копії домену протеїн-тирозин-фосфатази. Перший, здається, має ферментативну активність, в той час як другий є неактивним.
Всі протеїн-тирозин-фосфатази, крім тих з родини eya містять високо консервативний активний сайт (мотив C(X)5R, де Х — залишок будь-якої амінокислоти) й використовують загальний каталітичний механізм, і мають схожу корову структуру з центрального паралельного β-листа та фланкуючих α-спіралей, яка містить характерний для PTP структурний мотив, що включає таку поослідовнінсть елементів вторинної структури: β-лист-петля-α-спіраль-петля[22]. Функціональна різноманітність між PTPases виявляється у регуляторних доменах і субодиницях.
Низько-молекулярна протеїн-тирозин-фосфатаза
Структура низько-молекулярної протеїн-тирозин-фосфатази.[23]
↑Yang CH, Huang CC, Hsu KS (May 2012). A critical role for protein tyrosine phosphatase nonreceptor type 5 in determining individual susceptibility to develop stress-related cognitive and morphological changes. The Journal of Neuroscience. 32 (22): 7550—62. doi:10.1523/JNEUROSCI.5902-11.2012. PMID22649233.
↑Wo YY, Shabanowitz J, Hunt DF, Davis JP, Mitchell GL, Van Etten RL, McCormack AL (1992). Sequencing, cloning, and expression of human red cell-type acid phosphatase, a cytoplasmic phosphotyrosyl protein phosphatase. J. Biol. Chem. 267 (15): 10856—10865. PMID1587862.
↑Perrimon N, Johnson MR, Perkins LA, Melnick MB (1996). The nonreceptor protein tyrosine phosphatase corkscrew functions in multiple receptor tyrosine kinase pathways in Drosophila. Dev. Biol. 180 (1): 63—81. doi:10.1006/dbio.1996.0285. PMID8948575.
↑Barford D, Das AK, Egloff MP (1998). The structure and mechanism of protein phosphatase s: insights into catalysis and regulation. Annu. Rev. Biophys. Biomol. Struct. 27 (1): 133—64. doi:10.1146/annurev.biophys.27.1.133. PMID9646865.
↑Su XD, Taddei N, Stefani M, Ramponi G, Nordlund P (August 1994). The crystal structure of a low-molecular-weight phosphotyrosine protein phosphatase. Nature. 370 (6490): 575—8. doi:10.1038/370575a0. PMID8052313.
↑Stuckey JA, Schubert HL, Fauman EB, Zhang ZY, Dixon JE, Saper MA (August 1994). Crystal structure of Yersinia protein tyrosine phosphatase at 2.5 A and the complex with tungstate. Nature. 370 (6490): 571—5. doi:10.1038/370571a0. PMID8052312.
↑Yuvaniyama J, Denu JM, Dixon JE, Saper MA (May 1996). Crystal structure of the dual specificity protein phosphatase VHR. Science. 272 (5266): 1328—31. doi:10.1126/science.272.5266.1328. PMID8650541.
↑Aceti DJ, Bitto E, Yakunin AF та ін. (October 2008). Structural and functional characterization of a novel phosphatase from the Arabidopsis thaliana gene locus At1g05000. Proteins. 73 (1): 241—53. doi:10.1002/prot.22041. PMID18433060.