Склепіння станції розбито на три сектори: були зроблені симетричні виступи з обох сторін, що зорово дало збільшення простору. Середнє склепіння височить над бічними і підсвічене потужними світильниками, розташованими в сполученнях парасольок, створюючи відчуття легкості. Даний ефект створено за рахунок установки над коліямми типових парасольок меншого радіуса, створених для похилих ходів, і монтажу закарнізного освітлення. Вихід у місто починається з південного торця станції і здійснюється по чотиристрічковому похилому ходу, до якого ведуть широкі сходи.
Вестибюль
Наземний вестибюль круглий, з портиком, зверненим у бік вулиці Коллонтай. Це типово парковий павільйон, який характеризується наявністю заскленої лоджії для проходу на першому поверсі і кільцевої галереї — на другому. Вінчає будівлю світловий ліхтар, піднятий над перекриттям, виконаним у вигляді складчастого залізобетонного купола. Оздобленням зовнішніх стін сааремським доломітом світлого відтінку добре поєднується з вітражними площинами, оздобленими анодованим алюмінієм. Касовий зал оздоблено мармуром світло-коричневого відтінку і перекритий ребристою конструкцією, що створює ефект купола, що парить у повітрі. За його нижнім кільцем встановлені світильники.
Вихід у місто на проспекти Більшовиків і Пятирічок, Російський проспект, вулицю Коллонтай, до Льодового палацу.
Колійний розвиток
Оскільки станція була кінцевою Правобережної лінії у 1985-1987 рр.. (Так як «Вулицю Дибенка» не встигали побудувати разом з рештою пускової ділянки Правобережної лінії ), за нею знаходився з'їзд для обороту потягів, розібраний на середину 2010-х.
Оздоблення
Станція оздоблена світло-сірим мармуром. На колійних стінах червона гранітна смуга, підлога викладена сірими і червоними гранітними плитами. У торці підвішений значних розмірів символ пролетаріату — «Серп і молот».
У 2005-2006 рр.. освітлення було замінено на натрієве.