Лахтинсько-Правобережна лінія

Лахтинсько-Правобережна лінія
Петербурзький метрополітен
Відкриття першої ділянки	30 грудня 1985 року
Довжина, км	11,2
Кількість станцій	8
Час проїзду, хв	19
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда	8
Кількість вагонів у складі поїзда	6
Найнапруженіша станція	«Ладозька»[1]
Електродепо	ТЧ-5 «Невське»

п о р 4 Лахтинсько-Правобережна лінія
Легенда Горний інститут Театральна Оборотний тупик та ПТО Спаська Фонтанка СЗГ до ФПЛ Достоєвська Ліговський проспект СЗГ до НВЛ Оборотний тупик та ПТО Площа Олександра Невського-2 Монастирка Нева Новочеркаська Оккервиль Ладозька Оккервиль Проспект Більшовиків розібраний з'їзд Вулиця Дибенка Оборотний тупик Кудрово

Четверта лінія, також відома як Ла́хтинсько-Правобере́жна або Помаранчева (раніше — просто «Правобережна») — лінія Петербурзького метрополітену. Перша черга відкрита 30 грудня 1985 року. З'єднує центр з південно-східними районами Санкт-Петербургу на правому березі Неви. Перша повністю підземна лінія Петербурзького метрополітену. Одна з двох ліній, де всі станції глибокого закладення. Незважаючи на назву, повністю «правобережною» ніколи не була, оскільки станція «Площа Олександра Невського», що входить в лінію з першого дня її існування , знаходиться на лівому березі Неви, і на середину 2010-х лише половина станцій лінії розташована на правому березі.

Хронологія пусків

Сірим виокремлені станції, на середину 2010-х функціонуючих у складі Фрунзенсько-Приморської линії.

Дата пуску	Ділянка	Довжина	Кіл-ть станцій
30 грудня 1985	«Площа Олександра Невського-2» — «Проспект Більшовиків»	5,2 км	4
1 жовтня 1987	«Проспект Більшовиків» — «Вулиця Дибенка»	1,7 км	1
30 грудня 1991	«Площа Олександра Невського-2» — «Достоєвська» — «Садова»	4,7 км	3
15 вересня 1997	«Садова» — «Чкаловська» (без станції «Адміралтейська»)	4,7 км	2
14 січня 1999	«Чкаловська» — «Старе Село» (без станції «Хрестовський острів»)	4,1 км	1
3 вересня 1999	«Хрестовський острів»	—	1
2 квітня 2005	«Старе Село» — «Комендантський проспект»	2,7 км	1
7 березня 2009	«Достоєвська» — «Спаська»	1,8 км	1
	Ділянка «Комендантський проспект» — «Садова» передано Фрунзенсько-Приморській лінії, перегін «Садова» — «Достоєвська» перетворено у СЗГ.	−13,1 км	−6
	Загалом:	11,2 км[2]	8 станцій

Історія перейменувань

Дата	Стара назва	Сьогоденна назва
1 липня 1992	Красногвардійська	Новочеркаська

Пересадки

Із заходу на схід:

Зі станції	На лінію, на станцію
«Спаська»	«Сінна площа»
	«Садова»
«Достоєвська»	«Володимирська»
«Площа Олександра Невского-2»	«Площа Олександра Невського-1»

Депо і рухомий склад

Депо, що обслуговують лінію

Депо	Період
ТЧ-4 «Північне»	1985-1986
ТЧ-5 «Невське»	1986-2000, з 2008
ТЧ-6 «Виборзьке»	2000-2009

Кількість вагонів у складах

З моменту запуску і на середину 2010-х лінією курсують шестивагонні поїзди. Потенційно лінія проектувалася і будувалася для пропускної здатності 40 пар поїздів на годину по 8 вагонів кожен[3]. До відкриття депо «Південне» збільшення довжини поїзда не планується.

Типи вагонів

Тип	Період
81-717/714	на середину 2010-х
81-714.5	на середину 2010-х
81-540.8/541.8	на середину 2010-х

Примітки

1. Пассажиропоток по станциям метрополитена ^[недоступне посилання — історія]
2. Офіційний сайт Петербурзького метрополітену. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 7 квітня 2014.
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 10 квітня 2016.