Пророченко Тетяна Василівна

Тетяна Пророченко
Загальна інформація
Повне ім'я	Тетяна Василівна Пророченко
Народження	15 березня 1952(1952-03-15) Осипенко, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	11 березня 2020(2020-03-11) (67 років) Київ, Україна
Громадянство	СРСР→ Україна
Зріст	166 см
Вага	58 кг
Спортивна кар'єра	1969—1980
Особисті рекорди
100 м	11,09w (1976)
200 м	22,98 (1976)
400 м	50,6h (1977)
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Спортивні звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Медалі
Олімпійські ігри Бронза 1976 Монреаль 4×100 м Золото 1980 Москва 4×400 м Кубки світу Бронза 1977 Дюссельдорф 200 м Срібло 1979 Монреаль 4×400 м Чемпіонати Європи Срібло 1978 Прага 4×400 м

Тетяна Василівна Буракова (до шлюбу Пророченко; 15 березня 1952(19520315), Осипенко — 11 березня 2020[1]) — українська радянська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка.

Спеціалізувалась здебільшого в бігу на 400 метрів. Тренувалась в добровільному спортивному товаристві «Колос» в Запоріжжі.

Життєпис

Народилась 15 березня 1952 року в місті Осипенко.

У 1987 році закінчила Київський державний інститут фізичної культури. Учениця тренерки Тамари Видоменко.

Могила Тетяни Пророченко (Буракової), Байкове кладовище

З 1993 року працювала в Державному комітеті України з фізичної культури і спорту. Померла від онкологічного захворювання на 68-му році життя 11 березня 2020 року[2]. Була кремована, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′0.36″ пн. ш. 30°30′16.84″ сх. д.).

Дружина легкоатлета Віктора Буракова (нар. 1955).

Спортивна кар'єра

Виступи на Олімпіадах

Свою першу олімпійську нагороду, бронзову, Тетяна Пророченко здобула на монреальській Олімпіаді в складі команди Радянського Союзу в естафеті 4 х 100 метрів. Її подругами були Людмила Жаркова-Маслакова, Віра Анісімова та Наталія Бочина.

На московській олімпіаді вона виступала в складі естафетної команди на дистанції 4 х 400 метрів, і виграла золоту медаль разом з Тетяною Гойщик, Ніною Зюськовою та Іриною Назаровою.

Виступи на чемпіонатах СРСР

За кар'єру Тетяна Пророченко десять разів отримувала медалі чемпіонатів СРСР, зокрема шість разів ставала чемпіонкою СРСР.

Рік	Медаль	Дисципліна	Результат	Місто	Примітки
1976	01 !	200 метрів	22,98	Київ
1977	3 !	100 метрів	11,67	Москва
	02 !	200 метрів	23,20
1978	02 !	400 метрів	51,13	Тбілісі
	02 !	4×400 метрів	3.30,1h
1979	01 !	4×200 метрів	1.30,8	Москва
	01 !	4×400 метрів	3.26,1h
1980	01 !	400 метрів	51,70	Москва
	01 !	4×200 метрів	1.32,7h
	3 !	4×400 метрів	3.34,2h

Рекорди

29 липня 1979 Тетяна Пророченко, разом із Раїсою Маховою, Ніною Зюськовою та Марією Кульчуновою стала у складі команди УРСР співавторкою світового рекорду з естафетного бігу 4×200 метрів. Рекордний результат (1.30,74 або 1.30,8 за ручним хронометражем) був показаний у фінальному забігу в межах легкоатлетичних змагань Спартакіади народів СРСР, які мали статус союзного чемпіонату[3].

Тетяна Пророченко тричі ставала співавторкою рекорду СРСР в естафеті 4×400 метрів:

• 2-3 вересня 1978 на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в Празі у складі естафетного квартету СРСР (разом з Надією Муштою, Тетяною Провідохіною та Марією Кульчуновою) був двічі (у забігу та фіналі) покращений рекорд СРСР (3.24,20 та 3.22,53).
• 1 серпня 1980 на Олімпійських іграх у Москві у складі естафетного квартету СРСР (разом з Тетяною Гойщик, Ніною Зюськовою та Іриною Назаровою) був встановлений новий рекорд СРСР (3.20,2)[4].

Примітки

1. Каратєєва, Анастасія (11 березня 2020). Ушла из жизни выдающаяся запорожская легкоатлетка. Индустриалка - новости Запорожья (російською) . Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
2. Не стало легендарної олімпійської чемпіонки Тетяни Пророченко
3. World Record Progression of 4x200 Metres Relay. ІААФ. Архів оригіналу за 13 березень 2020. Процитовано 13 березня 2020.
4. Легкая атлетика: Справочник / Составитель Р. В. Орлов. — Москва : «Физкультура и спорт», 1983. — С. 204.

Джерела

• Тетяна Пророченко — профіль на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
• Тетяна Пророченко — профіль на сайті sport-strana.ru (рос.)
• Тетяна Пророченко: «Надоело за медалями ухаживать, как за цветами». www.info.big.zp.ua. Процитовано 13 березня 2020.