Прометей (Коссірс)
«Прометей» - маловідомий художній твір живописця з Фландрії 17 століття на ім'я Ян Коссірс. Трохи про КоссірсаВ 17 столітті Фландрія (або Південні Нідерланди, сучасна Бельгія) пережила недовгий, але яскравий період піднесення, духовного розквіту, що прийшовся на добу бароко. Найбільше це відбилося в живопису, в створенні речей декоративно-ужиткового мистецтва, трохи менше в скульптурі і зовсім мало — в архітектурі. Свій внесок в європейську славу митців Фландрії вніс і Ян Коссірс, другорядний художник на тлі гучної слави земляків Рубенса, Ван Дейка, Снейдерса. Коссірс працював в місті Антверпен, подорожував Італією, був членом гільдії живописців і її деканом якраз після смерті Рубенса. Сам малював портрети і картини на релігійні і міфологічні сюжети. Він не єдиний, хто демонстрував знання античної міфології і малював Прометея. Робив це і Якоб Йорданс -є його картина «Орел Зевса викльовує печінку прикутого Прометея». Прометей — знайомий незнайомецьПримітивніші знання про Прометея обмежуються одним реченням : «Він викрав для людей вогонь у богів і був покараний за це». В давньогрецькій міфології Прометей — брат Атланта і Епіметея. Саме він створив перших людей, правда за наказом верховного бога Зевса. Мало цього, Прометей навчив первісних людей писемності, архітектурі, медицині, мореплавству, а, отже, добре знав усе це і сам. За зразок для людей Прометей узяв богів Олімпа, але не знав як, і зробив їх беззахисними і смертними. Первісні люди не сподобались коварному Зевсу, і той наказав усіх знищити. Співчуття до людей мав лише один Прометей. Він і викрав для своїх творіннь вогонь з неба, аби зменшити їхню беззахисність. Тоді й прогнівався Зевс, наказав прикувати титаніда Прометея до скелі. А для важкості покарання щоденно посилав до героя орла. Орел і викльовував печінку героя, що відростала за ніч. Покарання продовжувалося на другий день знову. Момент викрадення вогню і подав Коссірс в своєму полотні, що зберігає музей Прадо. Прометей зажив великої слави. Не забули його і в 20 столітті.
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia