Проліски

Проліски
Проліски дволисті (Scilla bifolia) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Холодкові (Asparagaceae)
Підродина:	Scilloideae
Рід:	Проліски (Scilla) L., 1753
Вікісховище: Scilla (Asparagaceae)

Про́ліски[1] (Scilla) — рід трав'янистих рослин родини холодкових (Asparagaceae). Донедавна рід Scilla відносили до родини гіацинтових (Hyacinthaceae). Народні назви: небовий ключ, скоро́лісок, проліска (жіночий рід), проліс, просерен (просерень), підсніжка, первоцвіт, синьоокі[2][3].

Також пролісками в розмовній мові можуть називатися й інші весняні квіти білої, синьої чи блакитної барви — підсніжник звичайний, шафран Гейфеля, зубниця залозиста, фіялка каменелюбна (Viola rupestris) та інші.

Відомо від 50 до 90 видів роду Scilla, поширених у помірних та тропічних областях — у Європі, Азії, Африці, Північній та Південній Америці.

В Україні росте 3 види:

• проліски дволисті (Scilla bifolia) — Карпати, лісостеп, гірський Крим; також як різновид Scilla bifolia subsp. bifolia var. nivalis Boiss Baker (колись вважали видом Scilla nivalis Baker)(Закарпаття)
• проліски пониклі, або сибірські (Scilla sibirica) — Полісся та[4] лісостеп Лівобережжя;
• проліски осінні (Scilla autumnalis) — цвіте восени, росте в степах на Півдні України та в Криму.

Вирощують проліски для озеленення (на газонах, клумбах), на зрізування (маленькі букети) та для вигонки (у теплицях).

Найкраще вони ростуть суцільними куртинами під різними листяними деревами.

Більшість видів пролісків — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають одразу після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини пролісків дволистих. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь і мають сечогінну та відхаркувальну дію, а у великих дозах блювотні й проносні властивості.

Проліски належать до мірмекохорних рослин, тобто до рослин, насіння яких розноситься комахами. Дрібне насіння пролісків багате на олію, це приваблює мурашок, які, збираючи його, сприяють розсіванню і поширенню пролісків.

В Україні шириться традиція відмічати дні окремих представників природи, зокрема, 31 березня – «День Пролісків».

Галерея

• 

  

  Проліски в березневі дні

• 
  Квітка S. siberica великим планом

  

  Проліски на березі р. Оріль

• 
  Насіння S. bifolia

  

  Проліски в природі

• 
  Цибулинки S. siberica

  

  Проліски ранньою весною 2023 року

• 
  Квітконос S. autumnalis
• 
  S. siberica на подвір'ї
• 
  Про́ліски (Scilla) у березневі дні  (23.03. 2017)
• 
  Про́ліски на просторах України. Фото 28 березня 2024 р.
• 
  Про́ліски на просторах Січеславщини. Фото 28 березня 2024 р.

Примітки

1. Scilla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. Проліски у словнику синонімів
3. Проліски в СУМі
4. Заверуха Б. В. (1974). Квіти дванадцяти місяців (українська) . Київ: Урожай. с. 144.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Морозюк Світлана Сергіївна, Протопопова Віра Вікторівна, Панова Лідія Семенівна (2007). Весняні рослини України (українська) . Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 160 с. ISBN 966-408-058-6.
• Genus: Scilla L. // U.S. National Plant Germplasm System(англ.)
• Проліска // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 54. — ISBN 978-966-08-4940-2.

Портал «Ботаніка»   Портал «Біологія»