Прокопій (Титов)

Архієпископ Прокопій
Архієпископ Херсонський і Таврійський
Настоятель Олександро-Невської лаври
14 грудня 1917 — квітень 1918
Попередник:	Філарет
Альма-матер:	Томська духовна семінарія
Діяльність:	православний священник
Ім'я при народженні:	Титов Петро Семенович
Народження:	25 грудня 1877 (6 січня 1878)  Новокузнецьк, Q4244887?, Томська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть:	23 листопада 1937(1937-11-23) (59 років)  Турткуль, Каракалпакстан, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Прокопій у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Титов.

Прокопій (у миру — Титов Петро Семенович; (06.01.1878(25.12.1877) — 23 листопада 1937, Турткуль) — архієпископ Херсонський і Миколаївський. Син священика. Закінчив Казанську духовну академію (1901) зі ступенем кандидата богослов'я. 1901 прийняв чернецтво.

Із 1906 викладав Святе Письмо в Іркутській духовній семінарії. Із 1909 — помічник начальника училища пастирства в Житомирі в сані архімандрита. 30 серпня 1914 відбулася хіротонія на єпископа Єлизаветградського, вікарія Херсонської єпархії. На Соборі 1917—18 призначений намісником Олександро-Невської лаври (до 26 січня 1918). Із 1919 — єпископ Миколаївський, вікарій Одеської єпархії. Із 1921 — єпископ, із 1925 — архієпископ Одеський і Херсонський.

Ув'язнений 27 листопада 1925 разом із місцеблюстителем патріаршого престолу митрополитом Коломенським і Крутицьким Петром (Полянським). Перебував на Соловках. Після звільнення старшого єпископа серед соловецьких архієреїв архієпископа Євгенія (Зернова) обраний старшим єпископом, узяв участь у прийнятті «Пам'ятної записки Соловецьких єпископів» від 9 червня (27 травня) 1926. Підтримав Декларацію митрополита Сергія 1927. У листопаді 1928 відправлений на заслання в Тобольську область.

30 липня 1931 р. архп. Прокопій був заарештований знову і засланий до Казахстану на 3 роки. По закінченні терміну заслання він жив у Томську в своєї матері, але клімат йому не підійшов, і він вибрав місцем поселення Камишин, куди прибув 16 вересня 1934 року.

Наприкінці жовтня 1934 року архієпископ був арештований. 17 березня 1935 року архієпископа Прокопія Особлива Нарада при НКВС СРСР засудила і вислала в Каракалпакію терміном на п'ять років. Оселився у місті Турткуль. 

У кінці серпня Прокопія у черговий раз заарештовано. 28 жовтня 1937 року трійка при НКВС ухвалила: архієпископа Прокопія (Титова) «розстріляти, особисто йому приналежне майно конфіскувати». Розстріляно 23 листопада 1937 року.

Див. також

• Соловецький табір особливого призначення

Джерела та література

• С. І. Білокінь. Прокопій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 25. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Тригуб О. П. Херсонський єпископ Прокопій та обновленський рух Півдня України (20-30-і рр. ХХ ст.) // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. - Випуск IX. - Херсон, 2002. - С.91-96.