Прихисток невігластва

Прихисток невігластва, або притулок незнання (лат. Asylum ignorantiae) — когнітивне упередження. Поняття, поширене в філософії та ейдології, пов'язане з уникненням з'ясування сутності об'єкту оцінки. Як правило, мова йде про те, що дослідник свідомо або підсвідомо уникає глибокого розслідування спірного питання, видаючи бажане за дійсне.

Застосування

Поняття «прихисток невігластва» часто використовують при аналізі еволюційних концепцій в біології (Ч. Дарвін, О. Любищев, В. Красилов та ін.).

Однією з найвідоміших є фраза Дарвіна, сформульована ним у передмові до першого тому «Походження людини»[1][2]:

«Невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання»
(ориг.: «Ignorance more frequently begets confidence than does knowledge»).

Обговорюючи недоліки СТЕ (синтетичної теорії еволюції), В. Красилов зазначає: «Каркас нової теорії утворили постулати про випадковий (істинно випадковий, на відміну від умовно випадкового — „притулку невігластва“, за Дарвіном) характер мутацій, постійну швидкість мутування і поступове виникнення великих змін шляхом накопичення дрібних»[3].

На фразі Дарвіна «Невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання» побудовано, зокрема, гіпотезу про існування феномену, який з 1999 року відомий як ефект Джастіна Крюґера та Девіда Даннінга (Ефект Даннінга-Крюґера), які у своїй праці й посилалися на вислів Чарлза Дарвіна.

Нерідко поняття «прихисток невігластва» також використовують у жартівливому або зневажливому сенсі щодо ситуацій, коли опонент вдається до добровільної ірраціональності у своїй аргументації.

Примітки

1. Charles Darwin > Quotes > Quotable Quote
2. Charles Darwin (1871). The Descent of Man (w). с. Introduction, page 4. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 28 грудня 2015.
3. Красилов В. А. Нерешенные проблемы теории эволюции