Примусові заходи виховного характеруПримусовими заходами виховного характеру є певні заходи, які суд застосовує до неповнолітнього в разі звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання, а також у разі застосування відповідного заходу адміністративного впливу. Підстави застосуванняПримусові заходи виховного характеру можуть застосовуватися лише до осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми. Ці заходи можуть застосовуватися у разі звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітнього, який уперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, а також у разі звільнення від покарання неповнолітнього, який учинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, щиро розкаявся після вчинення злочину та в подальшому поводився бездоганно, а тому на момент постановлення вироку не потребує покарання. Суд також застосовує примусові заходи виховного характеру до особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності і вчинила суспільно небезпечне діяння. МетаМетою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні ним необхідного виховання, освіти, лікування, захисту від насильства та жорстокості, соціальної допомоги, а також у наявності можливості пристосуватися до реалій навколишнього життя, підвищити свій культурний, соціальний та загальноосвітній рівень, набути професії та працевлаштуватися. Виховні заходиЗа наявності підстав для застосування виховних заходів суд може застосувати:
До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Тривалість таких заходів, як обмеження дозвілля та передача під нагляд, встановлюється судом. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя. ЗастереженняЗастереження, яке є найбільш м'яким заходом виховного характеру, полягає в роз'ясненні судом неповнолітньому наслідків його дій, оголошенні осуду за ці дії та попередженні про суворіші наслідки в разі продовження протиправної поведінки чи вчинення нового злочину. Обмеження дозвілляПід обмеженням дозвілля і встановленням особливих вимог до поведінки неповнолітнього розуміється наступне:
Тривалість застосування цього заходу виховного характеру визначає суд окремо щодо кожного конкретного випадку. З урахуванням даних про особу неповнолітнього та характеру вчиненого діяння суд визначає, які види дозвілля обмежити, які заборонити, які обов'язки слід покласти. На практиці цей захід виховного впливу застосовується на декілька місяців. Передача неповнолітнього під наглядПередача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, що їх заміняють (усиновителі, опікуни та піклувальники) можлива лише за наявності даних про те, що вказані особи здатні позитивно впливати на неповнолітнього, здійснювати контроль за ним та запобігати вчиненню нових злочинів. Питання про це суд вирішує з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо застосовувати цей захід щодо батьків, які позбавлені батьківських прав чи не здатні позитивно впливати на неповнолітнього через свою поведінку. Також суд має отримати їх згоду на це, попри те, що прямо в законодавстві це не передбачено. Покладення обов'язку відшкодувати майнові збиткиЦей захід виховного характеру можна застосовувати лише до неповнолітніх, які досягли п'ятнадцятирічного віку, мають власне майно, власні кошти, що є його власністю, або заробіток. При цьому суд вказує розміри стягнення та строк виконання цього рішення. Направлення до спеціальної навчально-виховної установиНеповнолітні, які вийшли з-під контролю батьків чи осіб, що їх заміняють, не піддаються виховному впливу та не можуть бути виправлені шляхом застосування інших заходів виховного впливу, направляються до спеціальних навчально-виховних установ. Туди не можуть бути направлені інваліди та інші діти, яким відповідно до Інструкції про медичне обстеження дітей і підлітків, які направляються до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання (від 20 серпня 2007), а саме пунктів 11, 12, 14 протипоказано направлятися до вказаних установ. До цих установ належать загальноосвітні школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації. Неповнолітній за своїм правовим статусом є учнем, щодо якого положеннями про дані навчальні заклади встановлені певні обмеження. Джерела
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
