|
Премія Софії Ковалевської
Німецький фонд Александра фон Гумбольдта вручає премію Софії Ковалевської кожні два роки.
Софія Ковалевська (1850—1891) — перша велика російська математикиня, яка зробила важливий внесок у математичний аналіз, диференціальні рівняння та механіку, і перша жінка-професор у Північній Європі.
Цю престижну нагороду, названу на її честь, присуджують перспективним молодим науковцям для підтримки їхніх наукових досліджень у науковій, мистецькій та гуманітарній галузях.
З часу заснування премії Софії Ковалевської 2002 року вручено 59 нагород. Окремі нагороди сягали 1,65 млн євро[1]. Кошти призначаються для створення на базі німецького закладу команди дослідників та її підтримки протягом п'яти років. Нагорода, що є однією з найпрестижніших та інноваційних нагород у світі, покликана сприяти довготривалим зв'язкам між Німеччиною та молодими талантами світового рівня.
Лауреати
- 2002:[2] Тиціана Боффа Баларан, Анне Болом'є, Люк Бовенс[en], Стефан Шарло, Фолкер Декерт, Паоло Д'лоріо, Олівер Айкельберг[de], Михайло Фейгінов, Майкл Ґоттард, Стефан Гехт[en], Даніель Гофштеттер, Джудіт Кляйн-Зеєтараман[en], Мануель Кох, Юрій Махлін, Матильда Марколлі[en], Кшиштоф Оплустіл, Кавон Оум, Джейн Елізабет Паркер, Максим Поляков, Олександр Пухов, Тіма Ромейз, Луїс Сантос, Йохен Шнайдер[de], Йоахим Шульце[de], Єва Штоґер, Ґреґ Стюарт, Гліб Сухоруков, Григорій Важенін, Чжун Чжан
- 2004:[3] Лукас Брунсвельд, Янбей Чен, Фердинандо Чикалезе, Міхал Жакон, Марк Депо, Браян Гер[en], Пан Чжан-Вей[en], Трисія Стріано[en], Доріс Цао, Екхард фон Терне, Мартін Вілмкінг[de]
- 2006:[4] Дженс Бреденбек, Джур Демсар, Фелікс Енґел, Наталія Філаткіна[de], Ольга Гольц, Рейнгард Кайнберґер, Марґа Корнелія Лензен, Мартін Льовден, Томас Мізґелд, Бенджамін Шляйн[de], Таолей Сан
- 2008:[5]
- Чинція Казірагі[en], Італія, фізика, Вільний університет Берліна
- Карл Себастіан Ланг, Австрія, медицина Дюссельдорфський університет
- Естер Лутґенс[en], Нідерланди, медицина, Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена
- Натан Макдональд[en], Велика Британія, біблійна теологія, Геттінгенський університет
- Даніеле Оріті, Італія, теоретична фізика, Інститут гравітаційної фізики товариства Макса Планка[en], Гольм
- Ян-Ерік Сіменс, Німеччина (раніше в УК Сан-Франциско), нейрофізіологія, Центр молекулярної медицини Макса Дельбрюка, Берлін
- Мірка Ухлірова, Чехія, молекулярна генетика, Кельнський університет
- Алексі Вуорінен, Фінляндія, теоретична фізика, Білефельдський університет
- 2010:[6] Ізабель Баерле, Лапо Боґані, Камін Дін, Крістіан Доллер, Брендон Дотсон, Густаво Фернандес Уертас, Йорн Фішер, Крістіана Фоулакіс Меш, Йорг Фребіш, Джозеф Геннаві, Шігейоші Іноуе[de], Ейке Кільц[de], Філіп Александр Ланг, П'єрпаоло Мастроліа, Андреас Могліч, Симоне Піка, Роберто Рінальді, Дмитро Володкін
- 2012:[7] Павел Буйдовикович, Дмитро Федосов, Таня Гайх[de], Керстін Кауфман, Лю На[en], Вероніка Лукач-Корнек, Ульф А. Ором, Міріам Ронзоні, Патрісія Шаді, Річард Сенкліфф, Атанасіос Типас, Самуель Ваґнер, Нілс Б. Вейдман, Ян Ю.
- 2014:[8] Камаль Асаді, Грегорі Бреннека, Елізабета Бріскі, П'єранджело Буонджорно, Джейсон Декстер, Катя Дьоршнер-Боячі, Роланд Доннінгер, Фернандо Фебрес Кордеро, Гелен Мей-Сімера, Крістіан Штрассер, Ренске Мар'ян ван дер Веен
- 2015:[9] Ріккерт Фредерікс, Михайло Кудряшев, Карін Лінд, Іоан М. Поп, Клара Сарацено, Чжуан Сяоінг
- 2016:[10] Мажар Алі[en], Міхал Геллер, Франческо Нері, Файт Осьєр[en], Вільям Шеперд, Сафа Шой
- 2017:[11] Уфук Ґюнесдоган, Енріке Хіменес[de], Лаура Леаль-Таіше, Девід Марш, Анна Мартіус, Маттео Смерлак
- 2018:[12] Айдан Булут-Карліоглу, Кеджі Фукушіма, Міліца Гашич, Хітоші Оморі, Паола Пінілья, Фріц Реннер
- 2019:[13] Тонні Грубе Андерсен, Джошуа Філіп Баргам, Ян Де Грааф, Анджело Ді Бернардо, Доріс Геллершмід, Оттавіано Рюш
- 2020:[14] Марсія де Алмейда Монтейро Мело Ферраз, Даніла Барський, Агнешка Голіч, Грегорі Моріс Ґрін, Анна-Лена Горлеманн, Андре Ф. Мартінс, Мар Рус-Калафелл, Торбен Шиффнер
Примітки
Посилання
|
