Премія Отто Гана

Не плутати з Медаллю миру імені Отто Гана.

Премія Отто Гана нім. Otto-Hahn-Preis
Тип	наукова нагорода^d
На честь:	Отто Ган
Нагородження
Засновано:	2005
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Отто Гана  (4)
Черговість
Сайт	dpg-physik.de/auszeichnungen/dpg-preise-mit-anderen-organisationen/otto-hahn-preis
Премія Отто Гана у Вікісховищі

Пре́мія О́тто Га́на (нім. Otto-Hahn-Preis) — наукова нагорода, названа на честь німецького хіміка-ядерника, лауреата Нобелівської премії Отто Гана[1]. Нагороду засновано навесні 2005 року Товариством німецьких хіміків^[de], Німецьким фізичним товариством і містом Франкфуртом-на-Майні.

Відповідно до статуту, премія «служить розвитку науки, особливо в галузі хімії, фізики та інженерії через визнання видатних наукових досягнень»[2].

Нагороду було створено шляхом об'єднання премії Отто Гана з хімії та фізики (нім. Otto-Hahn-Preises für Chemie und Physik) з премією Отто Гана від міста Франкфурта-на-Майні (нім. Otto-Hahn-Preis der Stadt Frankfurt am Main). Премія Отто Гана вручається раз на два роки у Церкві Святого Павла у Франкфурті. Лауреатами почергово стають фізики і хіміки[3]. Премія включає золоту медаль і грошову винагороду сумою 50 000 євро. Половина призових коштів надходить від міста Франкфурт-на-Майні, четвертина від Товариства німецьких хіміків^[de] а друга четвертина від Німецького фізичного товариства[4].

Лауреати нагороди

Основоположник ядерної хімії Отто Ган

• 2005: Теодор Генш (фізик)
• 2007: Ґергард Ертль (хімік)
• 2009: Штефан Гелль (фізик)
• 2011: Манфред Рітц^[en] (хімік-оганік)
• 2013: Ференц Краус (фізик)
• 2015: Юрген Трое^[de] (хімік)
• 2017: Карстен Данцманн^[de] (фізик)
• 2019: Мартін Янсен^[de] (хімік)
• 2021: Клаус Блаум^[en] (фізик)[5][6]
• 2023: Герберт Вальдманн^[de] (хімік)[7]

Нагороди-попередники

Премія Отто Гана з хімії та фізики (нім. Otto-Hahn-Preises für Chemie und Physik) присуджувалась німецьким діячам, що зробили «унікальний внесок у розвиток хімії і фізики з використанням теоретичних або прикладних досліджень». Премію було засновано у 1953 році на пропозицію Товариства німецьких хіміків^[de] організаціями, утвореними у складі Німецького центрального комітету з хімії (нім. Deutschen Zentralausschuss für Chemie) та Німецьим фізичним товариством (нім. Deutschen Physikalischen Gesellschaft). Нагорода складалась із золотої медалі[8], грошової суми, яка у 2003 році становила 25 000 євро і свідоцтва.

Премія Отто Гана від міста Франкфурта-на-Майні (нім. Otto-Hahn-Preis der Stadt Frankfurt am Main) була заснована у 1969 році з нагоди 90-річчя з дня народження науковця. Премія фінансувалась та вручалась Фундацією Отто Гана міста Франкфурта-на-Майні (нім. Otto-Hahn-Stiftung der Stadt Frankfurt am Main) і становила 25 000 німецьких марок.

Посилання

• Премія Отто Гана на сайті Німецького центрального комітету з хімії
• Премія Отто Гана на сайті Міста Франкфурт-на-Майні
• Премія Отто Гана на сайті Німецького фізичного товариства

Примітки

1. Otto Hahn | Nobel Prize-Winning German Chemist | Britannica. www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
2. Otto-Hahn-Preis | Gesellschaft Deutscher Chemiker e.V. www.gdch.de (нім.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
3. KulturPortal Frankfurt: Otto-Hahn-Preis. kultur-frankfurt.de. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
4. Otto-Hahn-Preis. Gesellschaft Deutscher Chemiker e.V. (нім.). Процитовано 16 грудня 2021.
5. Otto-Hahn-Preisverleihung. IDW. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
6. Aktuell, S. W. R. (5 листопада 2021). Kernphysiker Klaus Blaum mit Otto-Hahn-Preis geehrt. swr.online (нім.). Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
7. Innovative Wirkstoffforschung an der Schnittstelle von Chemie und Biologie. gdch.app (нім.). 19 вересня 2023.
8. Die Goldmedaille des Otto-Hahn-Preises für Chemie und Physik. Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 7 січня 2024.