Президентські вибори в Румунії відбулися 24 листопада 2024 року.[2][3] Другий тур мав відбутися 8 грудня 2024 року, оскільки в першому турі жоден кандидат не набрав абсолютної більшості.[3][4] 6 грудня 2024 року Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру виборів, стверджуючи, що на голосування вплинула операція впливу «в російському стилі». Це будуть дев'яті президентські вибори, що проводяться в післяреволюційній Румунії. Оскільки Конституція Румунії дозволяє президенту бути переобраним лише один раз, чинний президент Клаус Йоганніс, вперше обраний у 2014 році, а потім переобраний у 2019 році, завершить свій другий і останній термін у грудні 2024 року.
Результати першого туру виявилися несподіваними: незалежний ультраправий та проросійський кандидат Келін Джорджеску отримав відносну більшість голосів, а ліберальний політик Олена Ласконі посіла друге місце і також пройшла до другого туру. Джорджеску спочатку вважався другорядним кандидатом з невеликими шансами на перемогу, проте він швидко отримав значну підтримку завдяки кампанії у нетрадиційних ЗМІ, таких як TikTok, отримавши особливу популярність серед тих, хто був незадоволений поточною румунською політикою, включаючи молодь, фермерів, сільських виборців та представників робітничого класу. Він вважався фаворитом у перегонах[5] а опитування, проведене після першого туру голосування, показало, що він є найпопулярнішою фігурою в політиці країни.[6]
Провідними темами є корупція, права ЛГБТ, роль християнства у суспільному житті та російсько-українська війна, яка триває. Джорджеску, який балотувався на націоналістичній платформі, критикував «Національну коаліцію для Румунії», велику коаліцію двох найбільших партій Румунії, як корумповану. Він виступає за підвищення ролі християнства в суспільному житті, виступає проти ЛГБТ-рухів,[7] висуває плани часткової націоналізації важливих галузей промисловості[8] та пропагує нейтралітет і національний суверенітет, а також невтручання у війну в Україні, без виходу з НАТО чи Європейського Союзу. Ласконі підтримує подальшу інтеграцію з Європейським Союзом, секуляризм, приєднання до Сполучених Штатів і Заходу та збільшення військового фінансування України.
Кампанія Джорджеску була підтримана низкою християнсько-демократичних, націоналістичних, аграрних і соціалістичних політичних партій, включаючи Альянс за союз румунів, SOS Румунія, Румунську соціалістичну партію та Національну селянську партію.[9] Кампанію Ласконі підтримали Національні ліберали, Демократія та солідарність, Союз порятунку Румунії та Європейський проєкт відновлення Румунії та кілька інших партій. Це вперше з 2000 року, коли націоналістичний кандидат пройшов у другий тур замість Націонал-лібералів або Ліберально-демократичної партії, яка вже не існує. Це також перший випадок за посткомуністичний період, коли соціал-демократи не вийшли у другий тур.[10][11]
Наслідки перших президентських виборів були суперечливими і привели Румунію до межі політичної кризи.[12] Президент Йоханніс, який очолює Вищу раду оборони країни, звинуватив кампанію Джорджеску в підтримці Росії. Після звинувачень у фальсифікації голосування, висунутих другорядним кандидатом, Конституційний суд Румунії наказав провести повторний підрахунок голосів[13][14] але зрештою вирішив підтвердити результати першого туру 2 грудня.[15] 6 грудня Конституційний суд Румунії скасував своє рішення та скасував 1-й тур виборів після розсекречення розвідувальних документів, які стверджували, що Росія проводила скоординовану онлайн-кампанію з просування Джорджеску.[16][17][18][19][20][21]
Опитування громадської думки
Перший тур
Середня крива опитувань про рейтинги кандидатів у президенти Румунії:
