Ніколає Чуке
Ніколає Йонель Чуке[2] (рум. Nicolae Ionel Ciucă; нар. 7 лютого 1967) — румунський політик та генерал сухопутних військ Румунії у відставці, який з 13 червня 2023 обіймає посаду Голови румунського Сенату. Прем'єр-міністр Румунії з 25 листопада 2021[3] до 12 червня 2023 року. Виконувач обов'язків прем'єр-міністра Румунії (7 грудня 2020 — 23 грудня 2020). Брав участь у декількох війнах, у тому числі в Іраку. Був головою Генерального штабу Румунії[en] у 2015—2019 роках, з 4 листопада 2019 до 25 листопада 2021 року — міністр оборони. БіографіяНародився у комуні Пленіца, повіт Долж. Закінчив Військовий ліцей «Тудор Володимиреску» у Крайові 1985 року та Академію сухопутних військ імені Ніколає Белческу[en] у Сібіу 1988 року. Під час своєї військової кар'єри брав участь у місіях в Афганістані, Боснії та Герцеговині та Іраку. 2001—2004 був командувачем 26-го піхотного батальйону (також відомого як Червоні Скорпіони), разом із яким брав участь в операції «Нескорена свобода в Афганістані» та «Древній Вавилон»[en] в Іраку. У травні 2004 року в Насирії, Ірак, очолив перший бій, у якому румунські солдати брали активну участь після Другої світової війни[4]. Здобув звання генерала 25 жовтня 2010.[4][5] 2015 року він замінив Штефана Деніле на посаді голови Генерального штабу Румунії.[6] Президент Румунії Клаус Йоганніс 2018 року пролонгував 4-річну каденцію Ніколає на цій посаді ще на рік[4][6]. Це спричинило конфлікт між Йоганнісом, прем'єр-міністром Віорікою Данчіле і тодішнім міністром оборони Габріелом-Веніаміном Лесом, який мав намір обійняти посаду.[6] Національна ліберальна партія (НЛП) запропонувала Чуке міністром оборони першого уряду Орбана[en][5][4]. 28 жовтня 2019 року переведено у запас[6], посаду начальника Генштабу обійняв Даніель Петреску[7]. Ніколає обійняв посаду міністра оборони Румунії 4 листопада 2019[8]. У жовтні 2020 року вступив до лав Національної ліберальної партії, щоб балотуватися до сенату Румунії на наступних парламентських виборах[9]. 7 грудня 2020 року, після відставки прем'єр-міністра Людовіка Орбана, Клаус Йоганніс призначив його виконувачем обов'язків прем'єр-міністра. Він керував тимчасовим урядом, доки не сформували новий уряд відповідно до результатів парламентських виборів у Румунії 2020 року[en][10]. 21 жовтня 2021 року Національна ліберальна партія попросила президента Клауса Йоганніса висунути Ніколає Чуке на посаду прем'єр-міністра після того, як парламент висловив вотум недовіри уряду прем'єр-міністра Флоріну Кицу, а Дачіан Чолош, уперше запропонований на посаду прем'єра, не зміг отримати вотум довіри парламенту[11]. Клаус Йоганніс доручив йому сформувати уряд, однак Чуке відмовився, коли стало зрозуміло, що він не матиме достатньої підтримки парламенту[12]. 22 листопада 2021 року президент Клаус Йоганніс запропонував йому сформувати уряд[13]. 25 листопада 2021 року парламент Румунії підтримав коаліційний уряд на чолі з Чуке, до складу якого ввійшли Національна ліберальна партія, Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії. Відповідно до коаліційної угоди, яка передбачає зміну керівника уряду, очолюватиме уряд до 25 травня 2023 року[3]. У січні 2022 року журналістка Емілія Шеркан[ro] звинуватила його в плагіаті майже третини його докторської дисертації[14]. 10 квітня 2022 року обраний президентом Національної ліберальної партії[15]. Примітки
|