|
Прага-Полуднє52°14′30″ пн. ш. 21°05′02″ сх. д. / 52.241729° пн. ш. 21.083867° сх. д.
Прага-Полуднє (пол. Praga-Południe) — район (дільниця) Варшави, розташована на правому березі Вісли. На півночі межує з дільницями Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ) і Таргувек (пол. Targówek), на півдні — з дільницями Мокотув (пол. Mokotów) (розташована на лівому березі Вісли) та Вавер (пол. Wawer), на заході — з дільницею Середмістя (пол. Śródmieście) (розташована на лівому березі Вісли), на сході — з дільницями Рембертув (пол. Rembertów) (на північному сході) та Вавер (на південному сході). Площа дільниці становить 22,38 км2. Станом на 31 грудня 2014 на території дільниці Прага-Полуднє проживає 178309 чоловік. Назва дільниці походить від дієслова prażyć (укр. палити), початково відносилася до спаленого («wyprażonego») місця.[1] Історія .JPG)        Перші поселення на території сучасної дільниці Прага-Полуднє виникли в XI — на початку XIV століття (Камьонек (пол. Kamionek), Ґрохув (пол. Grochów), Ґоцлав (пол. Gocław), Кавенчин (пол. Kawęczyn) та інші). Ці території були добре заселеними та економічно досить розвиненими. Найдавнішим з усіх є поселення Камьон (пол. Kamion) (нині Камьонек) — в документах воно вперше згадується в 1065, другим за віком є поселення Ґоцлав — перші згадки про нього датовані 1155 роком. Початково Ґоцлав був у власності єпископа з Плоцька. Ґоцлав, а також Ґрохув, Камьон і Ґоцлавек належали до Плоцького капітулу. Наприкінці XIII — на початку XIV століття в Камьоні був зведений перший дерев'яний костьол, також була створена парафія, підпорядкована плоцькій дієцезії. У 1591 виникло поселення Скаришев (пол. Skaryszew), засновником його став канонік Станіслав Скаршевський. У 1628 на острові Кемпа Солецька (пол. Kępa Solecka) голандцями було засновано поселення Кемпа Олендерська (пол. Kępa Holenderska), у якому ними ж були збудовані фільварок для годування тварин, спиртовий завод та млин. У XVIII столітті поселення отримало назву Кемпа Саська (пол. Kępa Saska) — на честь його тодішнього господаря, короля Августа ІІІ Саса. У 1641 поселення Скаришев стало містом. Тут були побудовані дерев'яна ратуша та церква. В місті активно проводилася торгівля зерном. У середині XVII століття розвиток поселень загальмувала Шведська війна, особливо триденні бої за Варшаву. Церква в Камьоні, де знаходилася парафія плоцької дієцезії, під час цих подій була знищена, через що парафію було перенесено до Скаришева. Вдруге значних руйнувань поселення зазнали в ході Північної війни, внаслідок епідемії 1708—1712 зросли людські втрати. У 1780 Ґрохув, Камьонек та Скаришев були придбані королем Станіславом Понятовським та передані ним у володіння своєму брату — принцу Станіславу Понятовському, котрий, у свою чергу, створив юридику Камьон у 1781, а частину своїх володінь (Ґрохув) продав. Скаришев у 1791—93 увійшов до складу Варшави. У 1820—23 було прокладено дорогу між Прагою та Тересполем. У 1820-х почала розвиватися легка промисловість. У другій половині XIX століття Ґрохув став важливим промисловим поселенням. У 1889 до Варшави був приєднаний Камьонек, після чого там теж була побудована значна кількість промислових закладів. Кемпа Саська в цей час була зоною відпочинку мешканців Варшави. У 1914 через Віслу звідси був прокладений міст, який нині має назву міст Понятовського. У квітні 1916 Ґрохув, Саська Кемпа, Ґоцлав та Ґоцлавек були включені до складу Варшави та об'єднані у Гроховський комісаріат (пол. Komisariat Grochowski). У міжвоєнний період на території Саської Кемпи, Ґрохова та Камьонки проводилися роботи по модернізації існуючих та прокладенню нових доріг, електрифікації, газифікації, меліорації ґрунтів та будівництву нових житлових масивів. Значна частина Саської Кемпи в цей час була забудована віллами. Камьонек став промисловим районом — здебільшого металургійним (у цій галузі працювало 90% усього працездатного населення). Під час Другої світової війни поселення сучасної Праги-Полуднє не зазнали значних руйнувань та людських втрат. У повоєнні часи тут в основному будувалися житлові масиви (особливо активно — починаючи з 1960-х та 1970-х). У 1974 була побудована Лазенковська траса, у 1999—2002 збудовано три спортивних об'єкти — басейн «Воднік» та два спортзали. До 1994 до складу ґміни Варшава—Прага-Полуднє входили території сучасних дільниць Рембертув та Вавер. З 1994 Прага—Полуднє була поділена на три окремі ґміни. З 2002 — дільниця Варшави. РайониПрага-Полуднє має в своєму складі вісім районів («осєдле») — це допоміжні одиниці:[2]
Згідно з Міською інформаційною системою (пол. Miejski System Informacji) Прага-Полуднє поділяється на райони:[3]
Згідно з польським офіційним державним реєстром TERYT Прага-Полуднє ділиться на райони:
Традиційний поділ також включає в себе одиниці:
Пам'ятники та парки
Культура та мистецтво
Заклади торгівлі
Галерея
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прага-Полуднє |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
