Поф Аргир (доместік схол)

Поф Аргир
Народився	невідомо
Помер	до 958
Країна	Східна Римська імперія
Національність	грек
Діяльність	військовослужбовець
Посада	доместік схол Сходу
Термін	920—922 роки
Попередник	Адралест
Наступник	Іоанн Куркуас
Конфесія	православ'я
Рід	Аргири
Батько	Євстафій Аргир
Брати, сестри	Лев Аргир
Діти	1 син

|піддантство=

Поф Аргир (*Πόθος Ἀργυρός, д/н — до 958) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис

Походив з провінційного знатного роду Аргирів. Син Євстафія Аргира. Розпочав службу за часів імператора Льва VI, також на візантійському флоті. Близько 910 року разом з братом Левом розпочав службу в загоні манглабітів (особистій охороні імператора). Тоді ж після смерті батька спільно з братом поховав того в монастирі Св. Єлизавети в фемі Харсіан.

Брав участь у битві при Архелої 917 році. У 919 році був серед тих, хто підтримав сходження Романа Лакапіна на імператорський трон. Невдовзі брав участь у придушенні повстання Льва Фоки Старшого. Наприкінці 920 або на початку 921 року призначається доместиком схол Заходу. Очолив війська Візантії у війні проти Болгарії. Але у битві при Пегах (неподалік від Константинополя) зазнав поразки від царя Симеона I. У 922 році позбавлено посади.

Після цього залишився у почті імператора Романа I, але той йому вже не доручав керувати військами. Помер до 958 року.

Родина

• Поф Аргир (д/н—після 958), патрикій

Джерела

• Cheynet, J.-C.; Vannier, J.-F. (2003). «Les Argyroi». Zbornik Radova Vizantološkog Instituta 40: 57–90. ISSN 0584-9888.
• Lilie, Ralph-Johannes; Ludwig, Claudia; Zielke, Beate; Pratsch, Thomas, eds. (2013). Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit Online. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Nach Vorarbeiten F. Winkelmanns erstellt (in German). De Gruyter.