За довідником 1885 року, до волості входило 24 населених пункти, об'єднаних у 19 громад, із загальною кількістю дворів 855. Загальна площа земель — 48 607 десятин, з них 19 982 дес. ріллі. Чисельність населення — 10 600 осіб, з них 5 247 чоловіків та 5 353 жінки. Основні поселення волості: Облітки, Заболоття, Заньки, Котівка, Моделів, Потіївка, Устинівка, Чайківка, Янівка[1].
Наприкінці ХІХ ст. волость розшрилася за рахунок приєднання більшості поселень ліквідованої Горбулівської волості (тут подано стан волості вже після цих змін). Станом на 1900 рік складалася з 78 поселень — 47 сіл, 11 хуторів, 2 єврейських колоній, 11 німецьких колоній, 4 ферм, 3 слобід. Населення — 22390 осіб (11263 чоловічої статі та 11127 — жіночої), з них 18 393 православних, 1 730 католиків, 1 410 лютеранів, 494 юдеїв, 363 — інших конфесій.
Облітки-Шлямарка — селянське село за 20 верст від повітового міста, 833 особи, 171 двір, поштова (земська) станція, православна церква, школа грамоти, кузня, вітряк, запасний хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Видибор — казенне село за 25 верст від повітового міста, 795 осіб, 158 дворів, православна церква, церковно-парафіяльна школа, 3 водяні млини, кузня, хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Горбулів — власницьке село за 20 версти від повітового міста, 1404 особи, 309 дворів, православна церква, римо-католицький костел, єврейська синагога, церковно-парафіяльна школа, фельдшер, 2 водяні млини, паровий млин, 2 маслобійні, 4 кузні, хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Заболоть — селянська село за 10 верст від повітового міста, 984 особи, 172 двори, православна церква, 2-класна парафіяльна школа, фельдшер, 3 кузні, запасний хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Котівка — власницьке село за 10 верст від повітового міста, 1855 осіб, 156 дворів, каплиця, школа грамоти, 3 кузні, казенна винна лавка, запасний хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Моделів — власницьке село за 20 верст від повітового міста, 723 особи, 178 дворів, православна церква, школа грамоти, 2 вітряки, кузня, запасний хлібний магазин. Був опжежний обоз.
Нераж — власницьке село за 25 верст від повітового міста, 1377 осіб, 299 дворів, 2 вітряки, маслобійня, 3 кузні.
Нова Буда — власницьке село за 27 верст від повітового міста, 782 особи, 151 двір, школа грамоти, паровий млин, вітряк, 2 кузні, казенна винна лавка, хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Пилиповичі — власницьке село за 15 верст від повітового міста, 713 осіб, 148 дворів, православна церква, водяний млин, 3 кузні, запасний хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Потіївка — власницьке село за 23 версти від повітового міста, 1098 осіб, 215 дворів, православна церква, церковно-парафіяльна школа, вітряк, запасний хлібний магазин. Пожежний обоз.
Русанівка — власницьке село за 12 верст від повітового міста, 697 осіб, 125 дворів, каплиця, запасний хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Торчин — власницьке село за 18 верст від повітового міста, 1112 осіб, 211 дворів, православна церква, церковно-парафіяльна школа, вітряк, 2 кузні, запасний хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Чайківка — селянське село за 12 верст від повітового міста, православна церква, церковно-парафіяльна школа, 2 кузні, казенна винна лавка, хлібний магазин. Був пожежний обоз.
Янівка — селянське село за 25 верст від повітового міста, православна церква, церковно-парафіяльна школа, 4 кузні, хлібний магазин. Був пожежний обоз[2].
7 березня 1923 року, відповідно до указу ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ», територію волості включено до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи[5].