Потенціал Ліенара — Віхерта

Потенціа́ли Ліена́ра — Ві́херта — вирази для потенціалів електромагнітного поля заряду, що рухається відомою траєкторією. Названі на честь Альфред-Марі Ліенара та Еміля Віхерта.

При зміні положення заряду збурення електромагтіних полів згідно з принципом причинності досягає точки спостереження тільки через певний відрізок часу. В момент часу t спостерігач відчуватиме положення заряду в момент часу .  — це проміжок часу, необхідний для того, щоб електромагнітне поле подолало віддаль між зарядами.

,

де  — віддаль між спостерігачем і зарядом у момент часу , c — швидкість світла в порожнечі.

Якби заряд не рухався, то навколо нього створювалося б лише електричне поле згідно із законом Кулона. Навколо рухомого заряду створюється електричне й магнітне поле. Потенціали цих полів визначаються формулами [1]

де  — потенціал електричного поля,  — векторний потенціал,  — швидкість зарядженої частинки, q — її заряд. Усі вирази в правих частинах повинні братися в момен часу .

Ці вирази для потенціалів називаються потенціалами Ліенара-Віхерта. У випадку нерухомого заряду електричний потенціал збігається з кулонівським, магнітний — дорівнює нулю.

Отримання виразів для потенціалів

Рівняння Максвелла, в силу відповідного постулату, не залежать від прискорення заряда. Окрім цього, вирази для векторного і скалярного потенціалів, отримані у минулому розділі, також від прискорення не залежать. Проте вирази для векторів-характеристик поля від прискорення залежать. Інтегральні вирази для потенціалів (розв'язки рівняння д'Аламбера) враховують прискорення заряда через "запізнення" розповсюдження взаємодії. Дійсно, із загальних інтегралів для потенціалів можна отримати:

,

де .

Доведення.

Нехай, наприклад, розглядається інтеграл для :

.

Використовуючи властивість дельта-функції від складного аргументу (доведення диф. у розділі "Додаткові матеріали"),

,

де - розв'язок рівняння , можна, користуючись

,

отримати:

.

Отже, сам інтеграл набуде вигляду

.

Зовсім аналогічно - і в випадку з виразом для векторного потенціалу:

.

Отримані вирази для потенціалів можуть бути використані для отримання виразу для напруженості електричного поля та індукції магнітного поля у випадку заряду, що довільно рухається.

Напруженості полів

Для напруженості електричного поля й вектора магнітної індукції потенціали Ліенара-Віхерта дають

Особливістю виразів для полів є те, що вони залежать не лише від швидкості частинки, а й від її прискорення. Та частина, що залежить від прискорення відповідає за випромінювання електромагнітних хвиль. Іншою особливістю є те, що електричне й магнітне поле завжди перпендикулярні одне до іншого.

Отримання виразів для полів

Для подальших викладок знадобиться вираз

.

Доведення.

.

Вираз для напруженості поля можна отримати безпосередньо за допомогою явних виразів для потенціалів Лієнара-Віхерта. Як відомо, вираз для напруженості електричного поля через компоненти 4-потенціалу рівний

.

Проте перед тим, як безпосередньо визначити вираз для напруженості поля, потрібно перейти від змінних до змінної , оскільки самі потенціали (а точніше - ) залежать від :

.

Доведення.

.

Далі — треба здійснити перехід від змінної до двох змінних . Враховуючи, що

,

можна записати:

.

Звідси очевидно, що

.

Тоді для напруженості поля можна отримати

,

або, з урахуванням виразу і введеного вектора ,

.

Доведення.

Користуючись , можна записати:

.

Аналогічно, для можна отримати, що

.

Тоді рівна

.

Вираз для індукції поля можна отримати безпосередньо з інтегральних виразів для запізнювальних потенціалів, що, можливо (!), значно спростить викладки.

При введенні фіктивного інтегрування по змінній (див. попередній підрозділ) векторний потенціал має вигляд

.

Тоді для можна отримати

,

або, з урахуванням виразу ,

.

Доведення.

.

Виходячи з виразу для інтегралу від виразу з дельта-функцією від складного аргументу,

,

інтеграл від першого доданку рівний, при введенні вектора ,

(надалі перехід від залежності від до інтегрування до залежності від після інтегрування буде вважатися очевидним).

Для визначення виразу для другого доданку треба переписати градієнт від дельта-функції: для

він рівен

.

Тому інтеграл від другого доданку за допомогою інтегрування по частинам можна записати як

.

Для початку, можна звести всі підінтегральні доданки, у яких фігурує прискорення :

.

Можна показати, що чисельник цього виразу, з мінусом, відповідає векторному добутку .

Дійсно,

.

Інтеграл від цього виразу (із використанням властивості інтегралу від дельта-функції складного аргументу та врахуванням знаку мінус перед інтегралом) буде рівен

.

Інтеграл від тих доданків, що залишилися, рівен

Згрупувавши цей вираз із найпершим доданком, можна отримати

.

Остаточно, індукція поля рівна

.

Джерела

  • Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля. Москва: Наука. (рос.)

Примітки

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia