Посольська ізба

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ізба (значення).
Посольська ізба в королівському замку у Варшаві (1570—1680)
Посольська ізба в королівському замку у Варшаві (1698)

Посольська ізба,[1][2][3] чи Посольська палата[4] (букв.«Палата депутатів» пол. Izba Poselska) — нижня палата сейму Королівства Польського, а після — Речі Посполитої, що складалася з обраних шляхтою на сеймиках депутатів (послів). Посольська ізба була одним з трьох станів (поряд з сенатом та королем), що становили Сейм Речі Посполитої.

Сформувалася як представництво земських сеймиків шляхти. Спочатку послів обирали, зокрема, земські сановники. З середини 16 ст. це право мала тільки шляхта.

Після Люблінської унії, що об'єднала Корону Королівства Польського з Великим князівством Литовським в одну державу Річ Посполиту, у посольській ізбі було 170 депутатів, у тому числі 48 з Великого князівства Литовського. До середини XVIII століття кількість депутатів збільшилася[5].

Допускалася присутність депутатів від великих міст (Кракова і Вільна, пізніше також Любліна, Львова, Данцига і Кам'янця-Подільського), проте без права голосу.

Примітки

  1. ↑ Рубльов О.С. ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795 [Електронний ресурс] Доступ
  2. ↑ Удод О.А. ЛАППО Іван Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2009. — 790 с.: іл.. — Доступ
  3. ↑ Сас П.М. ВАЛЬНИЙ СЕЙМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2003. — 688 с.: іл.. — Доступ
  4. ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — К. : Наукова думка, 1994. — Т. V. — С. 323, 327.
  5. ↑ Дмітрачков П. Ф. З історії розвитку державності на білоруських землях (друга половина XVI-XVIII ст.) // Беларуская думка. — 07, 2009.

Джерела

  • П. М. Сас. Вальний сейм / ЕІУ1. — С. 430—431.