Ізба (значення)

Ізба може означати:

  • Ізба — слово у праслов'янській мові яке функціонувало поряд з кількома назвами житла, — серед яких слово германського походження jьstЪba «ізба; ярусне приміщення, яке опалюється».[1] Старословянське і діалектне ізба, або істопка огрівана кімната у домі.[2] Слово Ізба, істьба запозичене з германських мов і означало теплу будівлю.[3] Детальніше див. етимологію в статті: Хата.
  • Ізба в лексемах урядових установ:
  • З'їжджа ізба, інакше приказна — урядові установи російських воєвод.[4]
  • Ізба гмінна — в 1577 році у Львові була створена Ізба гмінная — особлива представницька установа (сорока чоловік, квадраґінтовірата), але членів у ній бувало звичайно від 24 до 15 —порівну від міщан і ремісників, а на чолі ґминной избы стояв регент, або маршал.[5] Вона збиралась, з відома ради, чотири рази на рік на ординарні сесії, які через це називались квартальними.[5] Бували сесії і екстраординарні. Изба вирішувала питання, запропоновані радою, і представляла ряд пропозицій (адцитаментів) стосовно необхідних, на її думку, мір, скарг на дії ради і таке інше.[5]
  • Посольська ізба — нижня палата сейму Королівства Польського.

Примітки

  1. ↑ Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: підручник. Київ: Академія, 2008. ISBN 978-966-580-262-4 (стор.: 166)
  2. ↑ IX. КУЛЬТУРА. 1. Загальна характеристика. Складники культури // [Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 2. — С. 694-708.] Доступ
  3. ↑ Розділ II. Слов'янські культурні джерела. §1. Слов'яни на території України // [Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 22-55.] Доступ
  4. ↑ Дем'ян Многогрішний ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ, дані від великого государя, всеросійського царя, Запорозькому війську і всьому народові малоросійському при постановленні Дем'яна Ігнатовича Многогрішного, гетьмана. Доступ
  5. ↑ а б в Розділ I. Загальні відомості про Маґдебургзьке право Маґдебургзьке право в Польщі, Литві, Правобережній та Лівобережній Україні // [Делімарський Р. Маґдебургзьке право у Києві. — К., 1996. — С. 18-31.] Доступ
  6. ↑ Семеног Олена Миколаївна. Монографія: КОНЦЕПТОСФЕРА ОСВІТА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ ДИСКУРСАХ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД. Наукове видання — Суми: СумДПУ, 2019 (стор.: 109) Доступ