Портал:Караїми
![]() Караїми, караїти, караї (івр. קָרָאִים) — вірні релігії караїмізму (близько 15 000 осіб сповідають караїмізм), більшість яких в Україні. Мова їх належить до кипчацько-огузької підгрупи тюркських мов. За однією з версій самоназва цього народу — «карай» походить від старосемітського кореня КаРаЪа, де позначає поняття читати або бачити. Батьківщиною караїмів є Крим. Багато караїмів мешкають в околицях Тракаю (Литва), колись великі поселення караїмів існували в Галичі, Луцьку, в Києві, Одесі тощо. Відрізняють північний (тракайський), південний (галицький) і кримський діалекти караїмської мови. Кількість етносу становить близько 2000 осіб. Караїми разом з кримчаками та кримськими татарами визнані автохтонним народом Криму.
![]() Луцька кенаса — кенаса (караїмський релігійний храм), який існував у Луцьку до пожежі 1972 року. Вважалася найстарішою в Україні. Оригінальної архітектури храм був центром усього караїмського життя Волині. Знаходився архів із давніми документами про життя волинських караїмів. Храм розташовувався у караїмському районі міста неподалік головної синагоги. На службі в кенасі побував шотландський священник Гендерсон 1821 року, який описав процес. Служба тривала понад дві години. Віряни у процесі брали більшу участь, ніж газан, який час від часу падав на коліна і схиляв обличчя додолу. Спочатку відбувалося читання уривків з Книги Псалмів та Книг пророків. Далі — підготовка до винесення Тори. Вона складалася з дуже ревних молитов.→ читати далі
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про караїмів.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
Див. також
![]() Караїмський цвинтар, Залуква, присілок Гробиська
![]() Авраам Самуїлович (Самойлович) Фіркович (дав.-євр. אברהם בן שמואל פירכוויץ, псевд.-акронім Эвен Решеф (дав.-євр. אבן רשף — метеор), 2 вересня 1787, Луцьк — 17 (29) червня 1874, Чуфут-Кале) — караїмський письменник і археолог, збирач древніх рукописів, священнослужитель-газзан. Народився в сім'ї хлібороба та успадкував господарство, але через невміле ведення справ збанкрутував і у віці 25 років почав вивчати іврит, Біблію та інші релігійні джерела. За кілька років став Меламедом, а у 1818 році став газзаном Луцька. Його перша друкована праця, «Маса у-Мріва» (מַסָה וּמְרִיבָה — «Випробування та суперечки»; Євпаторія, 1838), присвячена захисту караїмського віровчення і полеміці з євреями-раввіністами. Своїм різким тоном цей твір викликав обурення навіть у карамского духовенства на чолі з гахамом Сімхою Бабовичем, який наказав конфіскувати і знищити всі екземпляри в друкарні.→ читати далі |
Portal di Ensiklopedia Dunia